Як українка розвиває рідну культуру в спекотній заокеанській країні

22 Листопад, 2017 - 18:54

Коли я вперше їхала до Мексики, де я зараз живу, я уявляла її собі приблизно так: жовто-гаряча пустеля, кактуси, вусаті чоловіки, всі в сомбреро. Все, що я пам’ятала про Мексику було з Голлівудських фільмів, тож я вирішила спеціально нічого не гуглити, щоб побачити її вже на власні очі, пише Віра Іванова для Global Ukraine

Усі фото: Віра Іванова

Приїхавши, я одразу потрапила у нічне життя архітектурного Мехіко Сіті. У січні було +15, люди ходили одягнуті у шалі та чоботи, у повітрі пахло лаймом і кукурудзяними паляничками. Усі надзвичайно привітні, чомусь майже жодного чоловіка в сомбреро. Старовинні постколоніальні будинки тіснились між вулицями наповненими туристами.

Живучи у новій країні і так далеко від дому, з часом хочеться знайти «своїх».  У Гвадалахарі, мексиканському місті в яке я переїхала у 2014 році українців було небагато, всі в основному збирались зі знайомими різних країн «пост-совка». Аж поки до нас не переїхала сім’я українців з милозвучними прізвищами Долуда–Клопота.

Ми якось і не зчулись, як Олена Клопота почала всіх місцевих українців згуртовувати для різноманітних подій. Так ми вперше відсвяткували день Незалежності, а потім організували «Маленьку школу» для діток громади. Свято за святом і у 2016 році Україна вперше була представлена на фестивалі культур у Гвадалахарі. Початок виявився дуже вдалим, і презентація нашої громади була подією року для фестивалю. При цьому, українців у нашому місті може з 60, із них активних учасників громади  десь 15 людей.

Мексиканці майже нічого не знають про Україну, для них це десь біля Росії, а може й сама Росія.

«Лише наша громада відповідальна за те, якою Україну бачать мексиканці», – одного разу сказала Олена на одній зі збірок місцевих українців. Мені ці слова запам’ятались.

Чи може одна людина змінити щось для країни, навіть якщо вона не живе в ній? Якщо одна людина змогла спонукати групу людей стати громадою, і та невеличка групка успішно представляє свою країну на чужині, то чому б ні?

За кілька днів на екрани кінотеатрів світу виходить повнометражний діснеєвсько-піксарський мультфільм «Кóко», події якого відбуваються у Мексиці. Оцінки фільмокритиків найвищі, касові збори у Мексиці рекордні. Рецензенти пророкують успіх мультфільмові у світі. Сценарій для «Коко» написав Адріан Моліна, американець мексиканського походження. Вперше світ побачить Мексику такою якою її бачу я: прекрасною, кольоровою, з найпривітнішими людьми. І все завдяки ідеї однієї людини з діаспори. Чи може одна людина змінити щось для своєї країни?

Звичайно що так.

Реклама

Читайте також:

тема

Актуальне порівняння німецьких підприємств на інтернет-платформі Kununu показало, на яких підприємствах співробітники задоволені своєю зарплатою. За результатами дослідження стал
Економити на товарах та послугах у Німеччині можна цілий рік. Потрібно просто знати деякі хитрощі.

новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.