Відомий співак розповів про відпочинок на дешевому курорті

13 Серпень, 2017 - 20:32

Звичка нотувати все, що відбувається навколо, призвела до появи цього тексту, в якому я вирішив поділитися враженнями від відпочинку в Албанії, пише співак Фоззі у блозі для НВ

Не знаю, хто і як, але я не люблю відпочивати там, де вже був – в світі ж стількі різного, стільки «галочок» хочеться поставити в списку країн, в яких довелося побувати. Люди, які щороку їдуть до Іспанії, нагадують мені курортників, які були тільки в Євпаторії, але двадцять років поспіль. Воно, звичайно, звичніше і спокійніше, але глобус бачили? Отож. Свій список маю, скільки там пунктів – не скажу, але по поверненні я додавав туди Албанію з радістю, бо експеримент виправдався.

Що я до цього моменту знав про Албанію? Бідна країна на березі моря, розвинута мафія, донор футболістів для збірної Швейцарії. Ще про Полтаву пам’ятав, де у «Ворсклі» грали Янузі, Даллку і Дебатік Цуррі. Що мати Тереза – албанка. А, і про диктатора Хаджу, що будував бункери по всій країні (більше, ніж 700 тисяч набудував, скажений). Мабуть, все.

Отже, корупція, занепад, всі на заробітках за кордоном, МВФ примушує до змін. Все знайоме, короче. Але, внаслідок реформ, Албанія почала стрімко розвивати туристичний кластер – є море, гори, Україна відкрила чартерне сполучення. Так що вирішив їхати – я люблю на морі писати, дивлячись, як родина купається. І от що можу сказати з цієї нагоди:

- за співвідношенням ціна/вид з вікна просто ідеально. Дешево, красиво;

- пощастило з місцем/готелем. Ми були у Радіме, там тільки перша лінія (друга в горах, що над морем, бувати дорого);

- сезон був високий, але на готельному пляжі і навколишніх ресторанчиках завжди була купа вільних місць, тому що готелів поки мало;

- море чисте, тепле, красиве. Адріатика + Іоника. Медуз в нас не було зовсім, а глибина починалася метрів за п’ять від берега, як треба;

- як колишній прибиральник євпаторійського дитячого лікувального пляжу, оцінюю чистоту як 4,5 з 5 - слідкують;

- морепродукти смачні і дешеві, в районі 10 євро на людину за обід;

- за місцевим законодавством забороняється використання будь-яких хімікатів в сільському господарстві, хоча помідори значно поступаються херсонським;

- скрізь говорять, що албанці ліниві, але швидкість обслуговування в усіх закладах, де ми їли, була максимальною. В Києві б так;

- дороги почали будувати років сім тому і будують зараз, коли ви це читаєте. Якість – набагато вища за середньооболонську;

- росіян не бачив, не чув. Судячи з автомобільних номерів, тут відпочивають албанці з домішшю македонців, косоварів, румунів, боснійців. Ну і наших вже вистачає;

- скрізь беруть євро, можна і не міняти гроші на місцеві лекі;

Тепер про мінуси, бо це ж не реклама якась, а звіт.

- дороги будують, але пішоходам на них нема куди подітися. Йдеш майже відсутньою обочиною і шугаєшся. Їздять, між іншим, хто як хоче. В цій країні, схоже, світлофори відсутні як клас. Тільки клумби. Брати машину б не радив, наш технік минулого року брав і пожалкував, бо їздять безсистемно. Між іншим, албанський автопарк переважно складається зі старих мерседесів. Амбітні тобто люди тут живуть. Вистачає і дорогих машин, де вони беруться за маленького ВВП – питання риторичне;

- готельний сервіс поки достатньо спартанський. Я це сприймав як частину суспільного договору (в нас красиво, але поки простенько), можливо, комусь пощастило більше/менше;

- з вайфаєм теж де як пощастить, то в номері нема, то аж на пляж добиває. А потім раптом зайдеш на заправку «Kastrati», або до столової вболівальників клубу «Влазнія» (Шкодер), а там така швидкість, як вдома біля роутера;

- англійською поки говорять слабенько, в цьому теж схожі на нас. Якщо чорногорська дуже схожа на українську, то албанську нам геть не зрозуміти. Взагалі зі злими людьми не стикався, всі посміхалися і намагалися допомогти;

- літають тільки в Тірану, звідки їхати на автобусі, кому дві години, а кому і шість. Як добудують аеропорт у Вльорі, буде значно простіше, але і дорожче, мабуть;

- море надзвичайно прозоре, що дозволяє якимось гидким рибкам кусати за ноги, особливо вони радіють з ваших подряпин. Несильно, але несподівано. Є і морські їжаки, на яких ні в якому разі не треба наступати, але тут вони живуть на глибині;

Ну, ніби все. Ще два моменти – дуже допоміг таксист Ілір зі Шкодера, який з братом возив мене до чорногорського Тівату (довелося повертатися на концерт) і просто врятував, коли я загубився по дорозі у Вльору. Також запам’ятався наш пілот, який так вдало жартував з пасажирами по дорозі до Тірани, що я забув, що боюся літати.

Висновок – за кілька років албанці все побудують, але неодмінно підіймуть прайс, тож, треба поспішати. Раджу їхати, не чекаючи п’яти зірок, бо тоді там буде забагато людей. Їхати за чарівним краєвидом біля чистого моря.

Реклама

Читайте також:

тема

Домашні працівники, доглядальниці, няні та інші робітники сектору домашнього господарства мають право на економічну підтримку, передбачену Національним інститутом соціального зах
Нова Гвінея - екзотична, цікава й водночас небезпечна країна.

новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.