Храм Святого Сімейства - перлина Барселони з нелегкою історією

Біблія в камені - так називають барселонський храм Святої Родини (Саграда Фамiлiя), творiння славетного майстра Антонiо Гаудi. Лише раз побачивши цю незвичну споруду, її нiколи не сплутаєш з нiякою iншою. Одним вона нагадує замок iз пiску, іншим - печеру зi сталактитами та сталагмiтами, а третiм - мурашник чи навiть кам'яну бурульку, пише журнал "Історія+".

Улiтку цього року була загроза втрати даного архiтектурного шедевру. Рiч у тому, що полiцiя пiдозрює, ніби головною цiллю терористiв пiд час теракту 17 серпня в Барселонi була саме Саграда Фамiлiя: злочинцi мали намiр використати фургони, начиненi вибухiвкою, в мiсцi найбiльшого скупчення людей. Адже тiльки за 2016 рiк собор Святої Родини вiдвiдали 4,5 мiльйони осiб, всього ж до Барселони за рiк приїжджають 30 мiльйонiв гостей!

Фото: zik.ua.

Врятувала ж барселонцiв i туристiв помилка одного з бойовикiв. Нагадаємо, що 17 серпня один iз терористiв скоїв наїзд на пiшоходiв на вулицi Рамбла. Унаслiдок атаки загинули 13 осiб, понад 130 травмованi.

Менi пощастило жити в Барселонi у спокiйнiшi днi, на вулицi Сардинiї, лише за кiлька крокiв вiд легендарної Сагради Фамiлiї - так каталонською звучить назва церкви. Отож будив мене зранку мелодiйний передзвiн, що долинав вiд храму крiзь вiдчиненi вiкна.

Рiздво, Страстi, Воскресiння

... Зранку, тiльки сходило сонце й пестило стiни храму, я виходила милуватись ним. Довкола не було жодного туриста, мiсто лише прокидалось. Тодi Саграда Фамiлiя була спокiйна й величава, а менi хотiлося якнайдовше стояти бiля неї та роздивлятись тисячi дрiбних елементiв, а ще уявляти фасад Воскресiння, який тiльки будують, бо настрiй народження нового храму та нового дня панував тут.

Фото: travels.co.ua.

Повертаючись увечерi додому, я знову зупинялась бiля церкви Святої Родини. Її освiтлювали прожектори, а крiзь кольоровi вiтражi лилось зелене, синє, червоне свiтло. Тодi храм здавався менi казковим будиночком i нагадував про рiздвяний вечiр. Я розглядала однойменний фасад, який встиг збудувати ще Антонiо Гаудi, милувалась зеленою ялинкою з голубами, а подумки наспiвувала колядки.

Але я бачила Саграду Фамiлiю i вдень, коли довкола її щiльним кiльцем тримали в облозi туристи, працювали крани, скреготiв метал i сипався порох, а з чистого синього неба несамовито пекло сонце. Тодi я йшла дивитись на фасад Страстей i вiдчувала, що муки терпить i грандiозна будiвля.

Рiздво, Страстi й Воскресiння - це назви трьох фасадiв, якi оздобленi вiдповiдними скульптурними композицiями та панно i присвяченi сюжетам земного життя Христа.

Антонiо Гаудi помер у шпиталi для бiднякiв

Почали будувати храм у 1882 роцi, про це нагадують великi цифри на фасадi. Спершу, за проектом архiтектора Франсiско дель Вiльяра, це мав бути храм у неоготичному стилi, але митець встиг зробити лише крипту пiд апсидою. Через рiк будiвництво очолив Антонiо Гаудi - автор вiдомих будинкiв, що танцюють, у Барселонi, i цiлком переробив проект у стилi модерну.

Усi подальшi роки життя Гаудi були пов'язанi з будiвництвом Сагради Фамiлiї. На питання про незвичайно довгу тривалiсть робiт вiн вiдповiдав: "Мiй клiєнт не квапиться".

Фото (2): uk.wikipedia.org.

Вiд самого початку Гаудi вирiшив не наслiдувати звичний неоготичний стиль. Церква мала бути готичною лише за своїм духом i в основних формах, запланована у формi "латинського хреста", але в усьому iншому архiтектор мав намiр використовувати свою власну мову вiзуальних образiв.

Отож поступово собор набував свого незвичного як для католицького храму вигляду: веретеноподiбнi вежi, елементи даху в стилi кубiзму, обтiчнi форми, кольоровi декори...

Як зазвичай, Гаудi не складав попереднiх планiв робiт. Вiн розробляв загальнi риси основних елементiв, а потiм iмпровiзував у деталях. Для цього йому треба було постiйно перебувати на будiвельному майданчику, тому вiн оселився в однiй з кiмнат недобудованого собору. Гаудi щораз втручався в хiд робiт, змiнював думку, зупиняв будiвництво й навiть руйнував уже збудоване.

Фото: en.wikipedia.org.

Гаудi з особливою увагою ставився до внутрiшнього оформлення храму Святої Родини. Колони, що пiдтримують склепiння, символiзували апостолiв i святих, яким присвяченi парафiяльнi церкви Каталонiї та Iспанiї. Незвичайна й форма колон: Гаудi використовував рiзнi види багатокутникiв, якi змiнюють форму донизу. Колони нагадують гiгантськi дерева, на кронах яких застигло небесне склепiння.

"Це буде схоже на лiс. М'яке свiтло литиметься через вiконнi прорiзи на рiзнiй висотi, i вам здаватиметься, що це свiтять зорi", - писав Гаудi.

Архiтектор жив своєю роботою - спорудженням храму. З церкви виходив тiльки час вiд часу, як то кажуть, з шапкою в руцi - для збору грошей (рiшенням iнiцiаторiв будiвництва храму - Асоцiацiї шанувальникiв свяиого Йосипа - будувати мали лише за пожертви парафiян, тому роботи не раз припиняли через брак коштiв).

10 червня 1926 року, iдучи на вечiрню службу в невеличку церкву в центрi мiста, Антонiо Гаудi потрапив пiд трамвай. I нiхто з перехожих не впiзнав у схожому на волоцюгу старому вiдомого всiй Барселонi архiтектора. Антонiо Гаудi вiдвезли до лiкарнi для бiдних, де через два днi, у вiцi 74 рокiв, вiн помер. Поховали його у криптi собору, який вiн недобудував.

Фото: econet.ru.

До слова, барселонцi дуже неохоче переповiдають обставини загибелi архiтектора, i розпитувати про це екскурсоводiв вважається поганим тоном. Нинi прихильники славетного архiтектора виступають за зарахування Антонiо Гаудi до лику святих.

Будiвництво закiнчать 2026 року

Пiсля смертi Гаудi будiвництво продовжив Думенак Суграньєс, але пiд час громадянської вiйни каталонськi анархiсти зруйнували модель собору i знищили креслення Гаудi. Самiй будiвлi також було завдано шкоди. Та будiвельнi роботи час вiд часу вiдновлювали.

Коли 23-рiчний новозеландець Марк Беррi приїхав до Барселони в 1980 роцi й разом з iншими архiтекторами взявся з'єднувати фрагменти, якi залишились вiд макета храму, що створив Гаудi, то спочатку нiяк не мiг зрозумiти їх примхливу геометричну форму. Аж раптом Беррi збагнув, що в основi вигадливої iнженерної уяви Гаудi, серед iнших природних явищ, лежала... структура гiрської породи.

Фото: www.mytravelbook.org.

Згодом Беррi обiйняв посаду головного виконавчого архiтектора Сагради Фамiлiї. I став провiдним фахiвцем у просторовому дизайнi та комп'ютерному програмуваннi в Мельбурнському королiвському технологiчному унiверситетi.

За допомогою параметричних методiв комп'ютерного моделювання, запозичених з аерокосмiчної галузi, Беррi вдалося завершити проекти Антонiо Гаудi. Працюючи пiд керiвництвом Жордi Фаулi й Ольєра, вiн навiть змiг пришвидшити процес будiвництва, бо для рiзання каменю став використовувати автоматизованi машини.

Беррi та його колег архiтекторiв не перестає вражати те, з якою точнiстю Гаудi розробив цi складнi тривимiрнi математичнi моделi за допомогою лише своєї уяви та iнтуїцiї, без комп'ютерних технологiй.

З новими силами будову храму почали у 1986 роцi. Керує тепер будiвництвом архiтектор Жордi Фаулi. Будiвельники планують закiнчити роботи у 2026-му, до 100-рiччя вiд смертi Антонiо Гаудi, або до 2033-го - до 2000-рiччя Воскресiння Христа.

За задумом Гаудi, храм мають увiнчувати вiсiмнадцять веж - на честь дванадцяти апостолiв, чотирьох євангелiстiв, Дiви Марiї та Iсуса Христа. Центральний шпиль (Iсуса Христа) має закiнчуватись гiгантським хрестом, а максимальна висота собору становитиме 170 метрiв - на метр менше, нiж гори Монжуїк у Барселонi. Бо творiння рук людських не має перевершувати творiння Боже.

Фото: uk.wikipedia.org.

Меншi вежi прикрашенi снопами пшеницi й гронами винограду, що символiзують Святе Причастя. На фасадi Страстей викарбуванi слова з Бiблiї рiзними мовами.

За статистикою, щороку храм вiдвiдує п'ять мiльйонiв туристiв, та щоб потрапити усередину, треба простояти зо двi години в черзi. Вхiдний квиток коштує вiд 15 до 29 євро залежно вiд вибраної програми - чи самi оглядатимете, чи з гiдом або аудiогiдом.

Саграда Фамiлiя є дiючою церквою, освятив її папа Бенедикт VI, проте нинi всерединi неї почуваєшся, як на будiвельному майданчику.

А так хочеться дочекатися кiнця робiт, прийти сюди в тишi i припасти на колiна в молитвi з подякою - за те, що людина теж здатна творити диво...

Надiя ФЕДЕЧКО, "Історія+".

Головне фото: otdix.net.

Реклама

Читайте також:

тема

Мiлена Рудницька, доктор фiлософiї та голова Свiтового союзу українок, домоглася щоб справу Голодомору винесли на розгляд Лiги Нацiй та Мiжнародного Червоного Хреста, пише журнал
Аліна Процик - відома особа як серед українців, які живуть у Данії, так і серед самих данців, і не в останню чергу, – місцевих журналістів.

новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.