Українець розповів, як підкорив одну з найвищих гір світу

За сходження на гору Манаслу Ярослав Носа мало не заплатив здоров'ям, а може, й життям. "Ледь не залишився без ніг", - каже відчайдух журналістці газети "Експрес".

"Манаслу (або Кутанг) у Гімалаях здіймається на 8 156 метрів над рівнем моря. Підкорював я гору декілька днів. Спершу пройшов акліматизацію, дістався до третього висотного табору, що на рівні 7 100 метрів, - розповідає Ярослав Носа. -  Переночував, а після спуску в базовий табір і відпочинку вийшов на штурмове сходження. Дійшов до першого висотного табору, наступного дня дістався до другого. Опісля почав сходження на пік гори. Щоб зійти на вершину Кутангу, потрібно було здолати крижану стіну заввишки 200 метрів. Дерся майже по вертикалі. Минув день, і я таки підкорив її!

З вершини відкрилася панорама, від якого захоплювало дух. Гора двогорба, а яке там небо! Воно темно-синього кольору, здається, що тут закінчується земля і починається космос".

До сходження альпініст готувався дуже ретельно: посилено тренувався, а також багато їв, щоб... погладшати.

"Підіймаючись на таку висоту, вагу втрачаєш на очах. Дам пораду панянкам, які постійно борються з надмірною вагою: гори для фігури - ефективніші за будь-яку дієту" , - жартує чоловік.

На плечах альпініст тягнув рюкзак вагою понад 40 кілограмів, у якому, крім конче потрібних речей, був ще й кисневий балон. На висоті важко дихати. А щоб не замерзнути, доводиться натягати на себе по кілька комплектів термобілизни.

"Особливо відчуваєш жорсткі умови на кінцевому етапі сходження. Навіть влітку на вершині - до 25 градусів морозу", - каже Ярослав.

Багато альпіністів не витримує таких умов, дехто достоту за крок до підкорення вершини повертає назад. Та це краще, ніж набратися гірської хвороби, яку провокує гіпоксія нарівні з перевтомою, переохолодженням та зневодненням організму. Не кожен здатен витримати й різкі перепади температури протягом доби: від плюс 25 вдень до загаданих уже мінус 25 вночі.

"Гори не пробачають навіть найдрібніших помилок. Треба виважено витрачати свої сили, дистанцію долати невеличкими кроками, а висоту набирати поступово", - пояснює альпініст.

До речі, Ярослав Носа планував безкисневе сходження. Однак під час штурму таки довелось скористатися кисневим балоном.

"Уважно стежив за рівнем кисню в організмі, начебто все було гаразд. Та сталася-таки неприємність. Я обморозив пальці, - чоловік показує ноги, два пальці - великий та третій - ще червоні та розпухлі. - Це сталось вночі, коли був вже вище від четвертого табору, на позначці 7 900 метрів. Тож, я просто був змушений використовувати медичний кисень. В іншому разі почалося б відмирання периферичних тканин.

Це був такий відчай! Я - за крок до вершини Манаслу, але не відчував ніг. Сидів на снігу три години і думав, що буде дуже шкода, якщо доведеться спускатись. Але провідник мені допоміг. Ми три години, доки зійшло сонце, розтирали обморожені пальці.

Та досі медики остаточно нічого не кажуть, на 20 відсотків є ймовірність того, що втрачу дві фаланги".

На здійснення мрії чоловік витратив понад 12 тисяч доларів. Частина з них пішла на отримання дозволу на сходження. Підступна гостра вершина дозволяє одночасно перебувати на ній щонайбільше двом альпіністам. До слова, торік на Горі Духів загинув японський альпініст. Він упав із самого піку гори, коли намагався сфотографувати свого товариша по команді.

"А тиждень тому Кутанг не відпустив 46-річного альпініста з Великої Британії. У того розвинулася гірська хвороба. Негайно почали рятувальну експедицію, чоловіка почали спускати вниз із штурмового табору та не встигли доправити живим", - каже Ішварі Паудел, голова альпіністського агентства "Гімалайські гіди".

До слова, цього року Департамент туризму Непалу видав понад 255 дозволів на сходження на Манаслу іноземним альпіністам. Серед них були й шестеро українців, зокрема Ярослав Носа.

Еліна САВИЦЬКА, газета "Експрес".

Головне фото: overland.com.ua.

Реклама

Читайте також:

тема

Мiлена Рудницька, доктор фiлософiї та голова Свiтового союзу українок, домоглася щоб справу Голодомору винесли на розгляд Лiги Нацiй та Мiжнародного Червоного Хреста, пише журнал
Аліна Процик - відома особа як серед українців, які живуть у Данії, так і серед самих данців, і не в останню чергу, – місцевих журналістів.

новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.