Що може запропонувати українцям польська Познань

Туристам - атракції, заробітчанам - роботу. А вакансій тут не бракує...

У Познанi влаштовують виставки ретро-автомобiлiв, готують суперсмачний бiгос та шукають сантехнiкiв з... України, пише газета "Експрес".

Зазвичай українськi туристи не доїжджають до цього мiста. Адже Познань - на заходi країни, на пiвдорозi мiж Варшавою та Берлiном. Зате заробiтчани вже давно протоптали сюди стежку, бо зарплати тут, пiд боком у нiмцiв, кращi, нiж у Схiднiй Польщi...

Скiльки платять?

Тож наших "там" уже чимало. Порпаючись у Фейсбуцi, навiть натрапив на групу, що об'єднує українцiв, якi живуть у Познанi. Однi шукають варiанти, як краще доїхати додому, другi продають побутовi прилади ("Праска "Тефаль" в iдеальному станi!"), третi пропонують роботу. Власне, останнiх постiв - найбiльше.

Ну-у-у, i кого потребує польський ринок працi? Працiвникiв пилорамного цеху (зарплата - 12 злотих за годину), електромонтерiв (12,50), операторiв екскаватора (13,50), зварникiв (15,50-20 злотих). Окрiм того - полiграфiстiв, фельдшерiв (зi знанням мови бодай середнього рiвня), сантехнiкiв, швачок, пакувальникiв, рiзноробiв, оббивачiв на меблеву фабрику i т.д. Одне слово, широкий спектр вакансiй для тих, хто вмiє працювати руками. Для тих же, хто вмiє працювати головою (наприклад, айтiвцiв чи бухгалтерiв), пропозицiй виявити не вдалося. Хоча вiд знайомих знаю, що їх тут потребують не менше, нiж сантехнiкiв. Та й зарплати доволi пристойнi.

"Зазвичай на заробiтки спочатку приїздить хтось один iз сiм'ї, або чоловiк, або дружина, - розповiдає Петро, з яким я познайомився в автобусi. - Попрацюють пiвроку-рiк, бiльш-менш облаштуються та викликають до себе другу половинку. Дехто навiть привозить дiтей. Якщо, звичайно, дозволяє зарплата. Принаймнi продукти в наших сусiдiв якщо не дешевшi, то на тому ж рiвнi, що й в Українi".

Власне, дорогою назад наш автобус зупинився бiля магазину, що в мiстечку неподалiк кордону. I пасажирам дали 45 хвилин "на закупи". Бiльшiсть обмежилась символiчними покупками, а найактивнiшi жiночки затоварились по повнiй. Ковбаси, шинка, сири, солодощi, кава i т.д. По торбi в кожнi руки!

Пиво i до пива

...Та повернiмось до Познанi. Востаннє менi доводилось тут бувати, страшно сказати, 25 рокiв тому! Я вже давно не той патлатий юнак, який уперше потрапив за кордон. Волосся на головi катастрофiчно поменшало, та й поїздив трохи по свiту. I тепер ось, блукаючи вуличками "столицi Великопольщi" (тутешнi мешканцi часто на цьому наголошують), ловлю себе на думцi, що мiсто все таке ж чарiвне. Слово банальне й заяложене, але це справдi так!

Кольоровi будиночки на площi Ринок - нiби не справжнi, а з карамелi. Струнка ратуша, шпиль якої продiрявлює небо. Цегляний кафедральний собор, амвони якого вражають позолотою. Запах свiжої випiчки (здається, це були булочки з сезамом), який пробуджує шалений апетит. До речi, менi поталанило: в мiстi якраз проходив Ярмарок доброго смаку. Просто неба - численнi ятки з усiлякими наїдками. Тут ще щось смажать, щось варять та накладають. 

Я не втримався i замовив собi знаменитий бiгос (його тут готують по-особливому й називають "пожиброда"), а ще - так званi копитця (їх роблять з картоплi та подають iз грибним соусом). Ну й не змiг собi вiдмовити, щоб не скуштувати пива. Мiж iншим, для шанувальникiв цього напою тут влаштовують i спецiальну екскурсiю на броварню - подивитись, як усе роблять, та продегустувати те, що зробили. Менi ж часу знайти на хмiльну мандрiвку не вдалося. Тому обмежився одним бокалом, брешу... трьома. Воно пiшло мов у суху землю.

А на однiй iз яток натрапив на "пєрнiкi" (себто пряники) у формi сердечок, скуштувавши якi був приємно здивований та купив одразу двi упаковки додому. До чаю дiтям буде просто супер!

Авто їздить на парi

...Переглядаю в готелi випуск мiсцевих теленовин. Двоє полiцейських зазнали поранення у ДТП. Тривають пошуки людини, яка втонула в рiчцi. Машина збила в одному з районiв мiста косулю (Боже, звiдки вона там взялася?!) Довелося вимкнути "ящик", iнакше перебування в Познанi було б зiпсованим.

А вийшовши на вулицю, натрапив на чергову атракцiю - процесiю з кабрiолетiв. Виявляється, це учасники зльоту "Cabrio Poland-2017".  Три сотнi автомобiлiв iз Чехiї, ФРН, Словаччини та iнших країн. Як сучаснi машини, так i дуже старенькi. Серед останнiх пальма першостi належить "тачцi", що має майже 110 рокiв та їздить на парi! Прикольно...

Та що для туристiв добре, для мiсцевих мешканцiв - не завжди. Познанцi, як з'ясувалося, часто скаржаться на проблеми з корками та загалом - iз комунiкацiєю. Це, до слова, одна з причин, чому вони переселяються жити за межi мiста. Власне, сьогоднi Познань тримає пальму першостi в країнi за кiлькiстю жителiв, котрi вирiшили переїхати. Так, за даними Головного управлiння статистики, лише торiк звiдси втекло двi тисячi мешканцiв. Хто перебрався в передмiстя, а хто взагалi - за кордон.

...Тож чи варто дивуватися, що сьогоднi в Польщi так потребують робочих рук. I так радо вiтають українцiв, котрi не проти попрацювати в сусiдiв. За хорошi грошi, звичайно.

Влад КОРСАКОВ, "Експрес".

Головне фото: www.successful-city.com.

Реклама

Читайте також:

тема

В українців, які мешкають у Німеччині, подекуди виникають обґрунтовані запитання юридичного характеру щодо свого статусу, реалізації своїх прав та можливостей.
Останні кілька місяців Департамент поліції та прикордонники у співпраці з Податково-митним департаментом та Інспекцією з праці проводять рейди на будівництвах Естонії. І кожного

новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.