"Асиміляція є великою загрозою для української діаспори", – представниця зв'язків із діаспорою

Своє 50-ліття Світовий конгрес українців вирішив відзначати у Львові. Ювілейний захід за участю діаспорян із 39 країн, присвячений 50-літтю Світового конгресу українців, триватиме три дні, а значна частина подій відбуватиметься на базі Національного університету «Львівська політехніка». Про старих і нових учасників великого зібрання українців із цілого світу, програму Днів, зміну діяльності СКУ за останні три роки, вік активних і небайдужих до України діаспорян,  про асиміляцію молоді у чужих середовищах без збереження національної ідентичності — у розмові vidia з директором Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Іриною Ключковською.

— Представники яких країн приїдуть до Львова і чи буде делегація українців з Росії?

— Подія, що відбудеться в Україні з нагоди 50-ліття СКУ, увійде, поза сумнівом, і в історію Світового конгресу українців, і в історію співпраці діаспори і нашої держави. Саме тому очікуємо широкого представництва українських громадських організацій із 39 країн світу. Традиційно до нас приїдуть українці з Канади, США, Аргентини, Австралії та багатьох європейських держав, таких як Франція, Німеччина, Великобританія, які мають добре сформовану українську діаспору з давньою історією. У заходах візьмуть участь також нові українські громади, які представляють наших трудових мігрантів з Греції, Португалії, Іспанії та Чехії. Несподіванкою для нас була реєстрація великої делегації з Російської Федерації. В умовах війни і військового та інформаційного протистояння розцінюю участь у заході українців Росії як акт громадянської мужності. Приїзд на події СКУ, який увійшов до списку заборонених організацій на території Російської Федерації, — це великі ризики і загрози для кожного з них. Відомі численні факти тиску, погроз, арештів і навіть вбивств діячів українського руху в Росії, про що ми не раз вели мову, зокрема на сторінках газети «День».

З приємністю зазначу, що вперше на нашому конгресі будуть українці з Об’єднаних Арабських Еміратів, Південної Африканської Республіки та Туреччини. Адже Світовий конгрес українців є міжнародною координаційною надбудовою українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців.

— Ви називаєте 27—29 серпня Днями української діаспори у Львові. Крім конференції «СКУ в 50 років і далі: Європейський контекст», які ще заплановано заходи?

— Офіційне відкриття Днів відбудеться 27 серпня о 17.00 на площі біля пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому. Далі — Божественна Літургія в Архікатедральному соборі святого Юра, гала-вечір у Львівській політехніці і презентація експозиції до 50-ліття СКУ. У подальшій програмі — вище названа міжнародна конференція, презентація видання «Українсько-польське примирення в документах ієрархії та священства», акції «Шана героям» у Державному історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар» та «Українці разом — майбутнє за нами» у «Саду світового українства» в Музеї народної архітектури та побуту «Шевченківський гай», експозиція з творів діаспорян-митців у Національному музеї імені Андрея Шептицького, урочиста академія з нагоди 50-ліття СКУ «Ремінісценції UA» у Львівській опері.

Львівщина серйозно готується до відзначення цієї історичної події. У підготовці до прийняття української діаспори створено організаційний комітет на чолі з головою Львівської облдержадміністрації Олегом Синюткою, до якого також увійшли ключові особи з мерії та області, зокрема міський голова Андрій Садовий, ректор Львівської політехніки Юрій Бобало, директор Львівської опери Василь Вовкун, ректор Українського католицького університету отець Богдан Прах і представники МІОКу.

— З нагоди 50-ліття Світового конгресу українців МІОК готує мандрівну виставку про історію, минулу та сучасну діяльність СКУ. З яких експонатів формується виставка і куди мандруватиме? 

— Ми, як організація, що вже має власну історію взаємодії зі Світовим конгресом українців, Меморандум про співпрацю, розуміємо велику особисту відповідальність за перебіг цих святкових подій. MIOK підготував низку проектів для відзначення 50-ліття СКУ, зокрема – пересувну виставку про СКУ. Ми опрацювали величезну кількість матеріалів, які нам надав СКУ і Центральний державний архів зарубіжної україніки. Крім інформаційних банерів, виставка буде оснащена додатковою глибшою інформацією, представленою у таблицях та на сенсорному екрані з використанням  відеороликів  про СКУ, створених студентами факультету журналістики «Львівської політехніки». Ми підготували також серію цитат про значення та діяльність СКУ (понад 200!) у проекті «Кожного дня цитата», які з’являються щодня на сторінках МІОКу та СКУ та у мережі Facebook.

На осінь плануємо поїхати з виставкою до Полтави, Дніпра, Запоріжжя, Старобільська. На весну – до Харкова і міст східної та південної України. Приємно, що міська влада Дніпра охоче співпрацює з нами, запропонувала локації для проведення виставки та зустрічі з громадою міста. Це буде можливість не лише для просвітницької роботи, а й для налагодження нових контактів з різними середовищами сходу і півдня України.

— Чи змінилися, на вашу думку, діаспоряни за останні три роки? І якщо це так, то в чому полягають зміни?

— Звичайно, відбулися суттєві зміни і в діаспорних середовищах,  і в українських спільнотах за кордоном в цілому. Революція Гідності і війна, яку розв’язала Російська Федерація проти України 2014 року, були тим пусковим механізмом, який змобілізував сили не лише в Україні, а й далеко за її межами. Сьогодні ми є свідками активізації діяльності давніх громадських українських організацій і народження нових ініціатив на підтримку України. Варто хоча б згадати проект СКУ «Захист патріотів», завдяки якому вдалося врятувати життя тисячам наших воїнів.

Триває активна інформаційна робота. Президент СКУ Євген Чолій постійно працює на високому міжнародному рівні з такими структурами, як Рада Європи, ПАРЄ, НАТО, ОБСЄ, урядами та президентськими адміністраціями Європи й світу. Діаспора ініціює і проводить двосторонні бізнес-форуми, зокрема українсько-канадський, українсько-австралійський. СКУ відкрило свої представництва у Києві (директор Сергій Касянчук) та у Брюсселі (директор Марина Ярошевич). Ми спостерігаємо за посиленням руху української молоді за кордоном, використанням новітніх технологій, зміною форм і методів діяльності. Однозначно можу ствердити, що й Україна поволі відкривається до українських громадських рухів, розуміючи силу тих, хто є її голосом у світі. Так, у серпні Дніпро прийме форум Світового конгресу українських молодечих організацій, 25—26 серпня у Києві відбудуться річні наради СКУ та урочистості в «Мистецькому Арсеналі» з нагоди 50-ліття за участю перших осіб держави, у Львові  впродовж трьох днів заплановано низку потужних заходів.

— Львів уже приймав чотири Міжнародні конгреси української діаспори,  і я звернула увагу,  що більшість учасників подій – люди доволі літні. При всій повазі до них та їхньої украй важливої діяльності, наважуся запитати, чи вливаються до лав СКУ представники молодших поколінь, чи все-таки йдеться про цілковиту асиміляцію молоді за кордоном?

— Без сумніву, організація є життєздатною тоді, коли вона об’єднує досвід, життєву мудрість і молодечий запал й максималізм. Тому питання залучення молоді до активної співпраці було і є на порядку денному СКУ. Програмні документи, схвалені на першому і на подальших конгресах СКУ, були і надалі залишаються дорожньою картою їх діяльності. Мова йде про «Виховний ідеал українця в діяспорі» та «Українську виховну систему». Навчаючи й виховуючи молоде покоління в українських освітніх закладах, в родинах і церквах, СКУ готує молодь до активної громадської роботи, залучаючи активно «Пласт» та СУМ (Спілку української молоді). Окрім цього, створено молодіжне крило СКУМО, створюються нові українські громадські організації, які входять до структури СКУ або ж співпрацюють з ним. Звичайно, асиміляція є великою загрозою для діаспори. Це нормальні процеси, які відбуваються у чужих середовищах. Саме тому такою важливою є підтримка держави походження у питаннях збереження української ідентичності. Саме про це ми й говоритимемо на наших зустрічах.

— Що особисто ви, Ірино Михайлівно, як директор МІОКу, тобто людина, котра глибоко знає питання міграції зсередини, очікуєте від цієї зустрічі?

— Для мене як для керівника МІОКу такі події є завжди знаковими. Це велика частина нашої просвітницької роботи. Адже ні для кого не є секретом, що для нас, українців, життя і праця української діаспори є terra incognita. Далі панують у цій сфері стереотипи, які ми тягнемо з радянщини. Наша біда в тому, що ми самі себе не знаємо. Незнання породжує грубі помилки у прийнятті державних рішень. Сподіваюся, що проведення заходів з відзначення 50-ліття СКУ буде прекрасною нагодою відкрити для України величезний,  невідомий для загалу пласт нашої історії, культури, освіти, які творили за межами України. А ще — можливістю, коли з’їдуться українці з багатьох країн, напрацювати стратегію розвитку співпраці СКУ й України на наступний період у різних сферах: економіці, політиці, культурі, освіті.

Знаю також, наскільки важливою є для українців з-за кордону увага до їхньої діяльності з боку держави, готовність до комунікації і до співпраці. СКУ — це 50 років праці, це вміння подолати внутрішні конфлікти, суперечності, непорозуміння заради спільної мети. Я дуже сподіваюся, що цей урок від СКУ буде засвоєно нашими політичними партіями і громадськими рухами, а також новими організаціями, які так численно створюються у світі. Особливо це важливо сьогодні — в умовах гібридної війни, яку веде Росія не лише на нашій території, а й у світі. Побачивши силу української світової спільноти, «русский мир» запускає свої щупальці в українські організації, руйнуючи їх зсередини. Маємо численні приклади у Греції, Португалії, Іспанії та в інших країнах. Тому особливо важливою є солідарна дія всіх, хто працює для України. Чи засвоїмо ми уроки, покаже час.

— Звичайно, для Львова велика честь приймати конгрес СКУ, але чому велика частина заходів буде відбуватися саме у Львівській політехніці? І, зрештою, чому саме Львів, а не інше місто, обрано для цієї зустрічі?

— Справа в тому, що Львівська політехніка — чи не єдиний університет України, який понад десять років системно співпрацює зі Світовим конгресом українців. За нами — сотні заходів, презентацій, круглих столів, конференцій. Саме Львівська політехніка присвоїла звання Doctor Honoris Causa президентові СКУ Євгену Чолію, стверджуючи в такий спосіб значення і важливість і самого глави організації, і СКУ в цілому. Ректор Львівської політехніки Юрій Бобало завжди засвідчує готовність до співпраці і сприяє у проведенні таких заходів. Навіть 2013-го, коли всі інші ігнорували або боялися, у наш університет з’їхалися українці з 30 країн світу на ІV Міжнародний конгрес, гостями якого була вся опозиція.

Щодо другої частини вашого запитання… Для проведення міжнародної конференції в Україні Львів обрано на знак ідентифікації України як європейської держави. Організаторами визначено Світовий конгрес українців у партнерстві з Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка».

Реклама

Читайте також:

тема

Актуальне порівняння німецьких підприємств на інтернет-платформі Kununu показало, на яких підприємствах співробітники задоволені своєю зарплатою. За результатами дослідження стал
Економити на товарах та послугах у Німеччині можна цілий рік. Потрібно просто знати деякі хитрощі.

новини

13:35
Uber оголосив про припинення роботи в Барселоні.
13:24
Витік газу стався у квартирі багатоповерхового будинку. Загинуло семеро людей.
22:58
У трьох штатах через негоду оголосили режим надзвичайного стану.
20:25
Одна людина загинула, ще 6 дістали поранення.
20:19
На узбережжі Франції знайшли декілька подушок від сидінь літака Piper Malibu, який зник над Ла-Маншем 22 січня.
17:35
Американський регулятор навряд чи ризикне підвищити ключову ставку.
07:57
У Північній Ірландії ураган "Доріс" став причиною отриманих ушкоджень декількох дерев на алеї, де знімали відомий серіал "Гра престолів".
07:36
Відео, на якому видно момент вибуху в житловому будинку у Гаазі, що стався в неділю, 27 січня, з'явилося в Інтернет.
07:12
У китайській провінції Хунань стратили чоловіка, якого засудили за вбивство 15 осіб.
00:48
Директор Нацрозвідки США Ден Коутс у вівторок, 29 січня, заявив, що напружені відносини між Вірменією та Азербайджаном через ситуацію навколо Нагірного Карабаху здатні стати причиною великомасштабного конфлікту, до якого може бути залучена і Росія.
Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.