Українка поділилась враженнями від незабутнього відпочинку у Туреччині (ФОТО)

Коли вже бував у Туреччині неодноразово, здається, чим тебе ще можуть здивувати, запитує Оксана Лігостова на порталі МАНДРИ. Й одразу ж відповідає, що цього разу Туреччина її вразила. Можливістю пожити у готелі… на дереві. Танцями дервішів в амфітеатрі під зоряним небом. І новим, крутішим за Діснейленд парком розваг, де вивергаються вулкани, здіймаються хвилі, де можна плавати з дельфінами, ходити по морському дну і оселитися у п’ятизірковому готелі для дітей.

Українці, які живуть на деревах

"40 країн пройшли, а такого не бачили!" Знявши з плечей та поставивши на землю величезні рюкзаки, Володимир і Костянтин схвильовано розповідають: "Тут неподалік гора, де з-під землі б’є вогонь. Природний газ виходить на поверхню. Зветься "Химера". Містичне видовище, особливо в сутінках. Уявляєте, весь схил палає вогнями!"

От уже не сподівалася, що зустріну тут земляків з України. Турецький культовий кемпінг на деревах "Kadir’s Tree House" загубився посеред дикої природи, далеко від залюднених готелів та курортів. Блукаючи поміж сосен з прилаштованими високо вгорі дерев’яними будиночками для туристів, я вже познайомилася з парою молодят із місцевих, які проводять тут медовий місяць. Поспілкувалася з двома дівчатами з Тайваню, що довідались про це місце з Інтернету і приїхали повчитися скелелазіння. Перекинулася словом зі студентом із Німеччини, що наминав у барі вегетаріанську піцу.

"Цікаво, а українці тут є?" – запитала на рецепції. "Українці є!" – раптом озвалися звідкись із сусіднього дерева.

Володя і Костянтин – із Запоріжжя. Один хімік, другий –викладач медінституту. Усі свята і відпустки проводять з наплічниками у піших походах. До анексії улюбленим місцем був Крим, тепер міряють ногами Туреччину. Окрім вогняної гори Химери, бачили тут стільки дивовиж.

Поряд пролягає узбережжям легендарна Лікійська стежка. А вчора пірнали з аквалангом у підводний грот. А завтра хочуть піднятися канаткою на гору Олімпос – найвищу в Туреччині. З її засніженої вершини можна стрибнути з інструктором на параплані. 45 хвилин польоту, шалені краєвиди.

Хлопці запрошують на екскурсію до свого будиночка на високій сосні. Показують збите з дощок двоповерхове ліжко, дерев’яні віконниці замість склопакетів на вікнах, стовбур дерева, що проростає крізь дірку в підлозі та стелі.

Від свого "пентхаусу" вони у захваті. Кажуть – у такому оригінальному кемпінгу ще не жили.

Тут у "Kadir’s Tree House" справді особлива атмосфера. Повно європейської молоді, носять дреди, їдять веганську їжу. Вдень насельці хостелу розбрідаються за інтересами – хто на рафтинг, хто вправлятися в альпінізмі, хто блукати руїнами античного містечка чи фотографувати на пляжі черепах. А увечері на деревах відкриваються нічні бари, і довкруж багаття, під зорями, півночі гуде дискотека.

Попиваючи турецьку каву на дерев’яній терасі з краєвидом на гору, розпитую господарів про історію "Kadir’s Tree House". Почалося з того, що власник закладу Кадир надумав відкрити тут ресторан, збудував для себе будиночок на дереві. Чому на дереві – бо це національний заповідник, рити фундаменти заборонено. Приїздили туристи, дивувалися й фотографувалися, просилися заночувати. Так виник еко-готель у верховітті середземноморських сосен.

Зараз тут 120 кімнат, можуть жити 300 гостей. Ціна демократична – 10–20 євро на брата, залежно від того, чи є у номері душ і кондиціонер. У вартість входить також сніданок і вечеря за системою "шведський стіл": просто, але по-домашньому смачно.

"Прийшов, побачив, залишився". Цим слоганом розписано стіни будиночків, лавочки біля рецепції, колеса від возів, що правлять за архітектурний декор. "Побачити й залишитися" у це романтичне місце неподалік від Кемера їдуть автівками, маршрутками, добираються автостопом туристи з усього світу. Раджу – якщо закортить пожити як птахи небесні.

Злазимо з дерев, заселяємось у п’ять зірок

Із диких кущів – назад у світ турецького ол-інклюзиву. Який солодкий контраст, особливо якщо готель вам трапиться справді високого класу.

П’ятизірковий Rixos Beldibi – саме той випадок. Це такий собі готель-бутик: невеликий і респектабельний, з переважно західною і переважно старшою клієнтурою.

Тут затишно і тихо: анімація тільки у формі лайт. Якість відчувається в кожній дрібничці. Особливо мене зворушили свіжі пучечки трав у крихітних горнятках з водою біля чайного набору в номері. Хочеш – заварюй з ромашкою, хочеш – із м’ятою, хочеш – із чебрецем.

Вечерю нам накрили, поставивши стіл на вологому газоні понад самим пляжем. М-м-м, благословенна турецька кухня. І як окреме неперевершене частування – п’янке повітря, в якому змішалися аромати моря, соснової хвої, апельсинових дерев.

Зійшов місяць, і в небі чіткіше прорізався силует горбатої гори, до якої притулився наш готель. Ми пили вино, дослухались до плюскоту хвиль і дивились на спалахи салюту над узбережжям. Неподалік – іще один готель цієї ж мережі, Rixos Sungate, і там зараз веселощі в розпалі. І дискотека, й анімація, і водні гірки. Як пояснив менеджер, хто бажає поєднати тусівку зі спокійним відпочинком, можуть жити у Rixos Beldibi, а розважатися у Rixos Sungate. Безплатний шатл між готелями курсує до пізньої ночі.

Така можливість – живучи в одному готелі, вільно користуватися також інфраструктурою іншого – фішка мережі Rixos. Ми ще оцінимо її сповна, коли безплатно відвідаємо новозбудований дивовижний "турецький Діснейленд", який теж належить цій мережі. Утім, не забігатиму наперед…

"Вогонь Анатолії" – турецька відповідь ірландському "River Dance"

Де ми тільки не були наступного дня. Проінспектували усі місця Анталії, куди можна піти з дітьми і без, якщо набридне лежати на пляжі. Відвідали океанаріум з найдовшим у Європі підводним тунелем, муренами, акулами та затонулим літаком. Побували в парку динозаврів і парку метеликів. У фольклорному музеї просто неба довідались, що, виявляється, у давніх кочових племен юрюків – предків нинішніх турків – жінка була рівня чоловікові: ніяких гаремів, ніякої паранджі.

Стомились. Але увечері на нас чекав справжній енергетичний вибух. Всесвітньовідоме шоу "Вогонь Анатолії" – таке собі танцювальне цунамі, турецька відповідь ірландському "River Dance". Понад півсотні артистів одночасно на сцені, просто неба під зорями, мовою танцю оповідають історію та культуру Сходу. Турецький халай і грузинська лезгинка, танець живота і гіпнотизуюче кружляння дервішів…

Кажуть, іще недавно це приголомшливе шоу відбувалося в справжньому давньоримському амфітеатрі тут у містечку Аспендос під Анталією. Але древні стіни почали тріскатися від звукових вібрацій. Тож неподалік від античного театру збудували сучасний, стилізувавши під римську арену. Щотижня у день вистави тут стовпотворіння, з’їжджаються автобуси з усього узбережжя. Нас, журналістів з України, перед початком пустили за лаштунки, де розминалися танцівники. І знаєте, хто у турецькому національному ансамблі танцює сольний беллі-данс?

Українка Олена Довга, колишня артистка ансамблю імені Вірського. Як сказала мені Олена, перевчитись з українського на турецький народний танець спочатку було важко: стиль відрізняється, інші акценти, інші м’язи працюють. Але зараз у неї вже танцювальна лексика справжньої турчанки. Її улюблений танець тепер – Кара-Деніз, що в перекладі означає Чорне море.

"Земля легенд" від авторів дубайських хмарочосів і "Cirque du Soleil"

Ми знов розпаковуємо валізи в готелі Rixos, тільки вже в іншому – Rixos Premium Belek. Він великий і шикарний. Занадто великий і занадто шикарний, як на мій смак. Звісно, 5 зірок. Звісно, величезна доглянута зелена територія. Звісно, все включено. Пообідати тут можна хоч серед ночі: ресторан працює нон-стоп, причому за повною програмою. Розмаїття наїдків приголомшує. Не полінувалася й порахувала: самих тільки сирів 27 видів. І суші, і морський окунь на грилі, і копчений вугор, і ананаси-дині-полуниці, і хтозна-скільки різновидів рахат-лукуму й пахлави.

Тут усе, як кажуть, "по-багатому". Всюди мармур і позолота, і співаючі фонтани, і навіть внутрішня вулиця для променаду з штучною грозою і дощем.

Такі грандіозні готелі зазвичай полюбляють росіяни. І в Rixos Premium Belek їх багато.

Але конкуренція між готелями сьогодні жорсткішає. Ні бездоганним сервісом, ані відмінною кухнею, ані спа з хамамом тепер уже нікого не здивуєш. Щоб виділитися з-поміж найкращих, Rixos задер планку ще вище. Тут хочуть клієнта не просто нагодувати-напоїти, його хочуть приголомшити. Щоб навіть найбільш балуваним перехопило подих, і ви сказали: вау!..

Йдеться про "Землю легенд" ("The Land of Legends"). Новий і найбільший у Туреччині парк розваг. Він належить мережі Rixos, і якщо ви живете у будь-якому з готелів цієї мережі (а їх в Анталії п’ять), то парк ваш. За трансфер і вхід нічого не доведеться платити. З кожного з п’яти Rixos’ів сюди курсує шатл.

Якщо ваш готель далі на узбережжі, то раз на день. Якщо поряд, як "Premium Belek", то щогодини.

Зізнаюся: спершу, зайшовши у ворота "The Land of Legends", я була налаштована скептично. Ну, черговий аквапарк. Ну, велетенський. Ну, вгатили сотні мільйонів.

Тим більше, що парк зовсім новий: відкрився торік, з обіцяного не все ще збудовано, і висаджені пальми поки що не дають затінку – не встигли підрости. Та й усіляких Діснейлендів я вже бачила доволі: в Америці і в Іспанії.

А ще ми пізно виїхали і пропустили шоу дельфінів, встигнувши лиш на заключний акорд – коли вже діти почали фотографуватися з моржихою Сільвою.

Отож я була не в гуморі і думала – пробіжусь і поїду шатлом назад. Але в готель повернулася тільки пізно вночі, вражена.

Ні, на Діснейленд це не схоже, тут інша концепція. Тут не набір атракціонів, тут жива Країна Фантазія. Де вивергаються вулкани, здіймаючи двометрові морські хвилі. Де плавають в обнімку з дельфінами, гуляють морським дном у скафандрі поміж тропічних рибок. Де один славнозвісний чарівник, дубайський забудовник "Emaar Group" – автор найвищого у світі хмарочоса Бурдж-Халіфа – набудував казкових замків, каналів а-ля Венеція і перший у світі, ні на що не схожий 5-зірковий готель для дітей. А другий всесвітньовідомий казкар, творець цирку "Cirque du Soleil" Франко Драгоне зрежисував фантастичне дійство, що розпочинається з настанням темряви.

На венеційських каналах, на тлі музичних фонтанів, стартує парад човнів. Ґондоли пропливають під мостами, натовп суне набережною слідом. "Мамо, дивись!" – кричать діти. Човни осідлали химерні істоти, що ніби зійшли з полотен Босха. Вповільнено, як уві сні, повертають голову, втуплюють у тебе погляд. Процесія прямує далі, і ти не відстаєш, мов заворожений кролик.

А ось і символічна брама, що розділяє реальний світ і Країну Фантазію. Один по одному герої Босха піднімаються на місток, зникають по той бік (встигнувши перед тим пофотографуватися з юрбою). Вщухає дощ із мильних бульок, спадають струмені фонтанів, і ти струшуєш із себе залишки трансу. Казка закінчилась – щоб завтра повернутися знову.

Фото: www.mandry.net.ua.

Ні, про це даремно розповідати, і жодні фото цього не передають. Це треба бачити на власні очі, і я хочу привезти сюди дітей. Ну що вам сказати? Вау!

Кухар Осман хвалиться: щоб скуштувати його піцу, спеціально приїздять із самої Анталії

Скільки коштує жити в казці

Оселитися можна і в розкішних номерах на території "Землі легенд". Але проживання у казці коштує від 500 доларів на добу за номер. Тож краще оселятися трохи далі у котромусь з готелів Rixos і безкоштовно відвідувати парк розваг.

Від величезного, крутезного і розкішного Rixos Premium Belek їхати зовсім близько.

Вартість номерів – 250–300 доларів за добу на двох. Якщо хочете респектабельного, але не величезного, тоді радимо – п’ятизірковий затишний Rixos Beldibi (вартість від 150 доларів на добу за номер для двох осіб).

Але їхати до парку будете трохи далі. Ціни вказані з харчуванням "все включено". Але є сенс запитати вартість у українських туроператорів, у них може бути дешевше. Оселитися можна і в будь-якому готелі чи апартаментах, але за квиток до Землі Легенд тоді доведеться платити.

Реклама

Читайте також:

тема

Уряд Молдови був серед тих, хто висловив невдоволення новим українським законом про освіту.
Чи подобається вам мандрувати автомобілем? Якщо так - сідайте чимшвидше за кермо й вирушайте у подорож Німеччиною!

новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.