Від перших вражень до перших успіхів: вражаюча історія українки в Еміратах

Українка Анастасія Погиба народилася в Німеччині, виросла в маленькому містечку Чернігівської області, а в 16 років переїхала до Києва, де навчалася в столичному лінгвістичному університеті, пише Обозреватель. Завдяки знанням кількох мов уже в студентські роки вона почала співпрацювати з українським офісом міжнародної консалтингової компанії.

Цей досвід приніс розуміння того, чим займатися далі. А саме - маркетингом. Продовжила розвиватися, працюючи над IT-стартапом на іспаномовному ринку. А в лютому 2016 року Настя отримала лист, який докорінно змінив її життя. Вже півтори роки українка живе в Дубаї, займається улюбленою справою, зростає, як фахівець, подорожує і знаходить позитив навіть у подекуди складних правилах ОАЕ й незвичному кліматі.

Запрошення на роботу і переїзд

"Оскільки моя сторінка в Linkedin постійно оновлювалася, в один день мені написав мій нинішній керівник. Ми поспілкувалися Скайпом, я зробила технічне завдання і буквально за два тижні отримала лист, від якого розридалася", починає свою розповідь Анастасія.

В листі було запрошення на роботу. На той час дівчина мало знала про ОАЕ, а тим паче про країни Близького Сходу. На переїзд їй дали три тижні.

"Спочатку мене взяли на позицію, яку важко перекласти українською - "Senior Business Development Executive". В регіональний офіс компанії, яка оцифровує і автоматизує весь Близький Схід, Азію і Африку", веде далі українка.

Та дуже швидко керівництво розгледіло в Анастасії любов до маркетингу й довірило їй ребрендинг, озвучивши нову роль в компанії. Дівчина не приховувала радості - тепер вона займається тим, про що справді мріяла.

Більшість українців, з якими Анастасія познайомилась в ОАЕ, переїжджали самі й шукали роботу вже на місці. Їй же сплатили за квиток, поселили в готель, виділили водія на два тижні, який возив на роботу і назад. Навіть видали аванс за перший місяць, аби дівчина могла знайти постійне житло.

"Дуже важливо знати, що в ОАЕ роботодавець сам повинен відкрити вам візу, видати страховку, попередити, чи потрібно вам виїхати з країни для зміни статусу візи з туристичної на робочу, а також оплатити квиток. Багато моїх знайомих, як виявилося, цього не знали і потрапляли на роботу в сумнівні компанії, з яких потім звільнитися також непросто", - каже Анастасія.

Адаптація

У дубайському аеропорту дівчину зустріла університетська подруга. Та це була єдина знайома Анастасії в країні. Швидко прийшла апатія - "нікого тут не знаю, все доведеться будувати з нуля". Перші кілька днів дівчина боялася навіть вийти з готелю. Все здавалося неймовірно великим і страшним, як у дитинстві.

"Ще я дуже погано розуміла людей. Тут всі говорять англійською, але, не дивлячись на те, що я знала її на досить високому рівні, ніколи не доводилося чути, як нею спілкуються араби, індійці, філіппінці. Мені було дуже соромно постійно перепитувати", - ділиться першими враженнями українка.

До слова, великим сюрпризом для Анастасії стала наявність великої кількості різних народів і культур в одному місці. Тут лише 15 відсотків місцевого населення, а решта - кочові працівники.

Все було іншим: звуки молитви, незрозумілі мови, божевільні птахи, запахи їжі. Та з перших днів дівчина пообіцяла собі, що буде насолоджуватися всім, що її оточує й використовувати цей час якомога ефективніше.

"Мені захотілося облаштувати свій побут, створити в ньому затишок, завести котика і купити вазони", - каже Настя.

Про місто

Перше, що ядівчина помітила після переїзду - це усміхненість людей. У супермаркеті, на заправці, в найдешевшому закладі або в шикарному бутику на тебе дивляться з повагою і з посмішкою. Навіть якщо ти прийшов розбиратися в своїх проблемах, тебе завжди зустрінуть з посмішкою, і до останнього проблема буде вирішуватися на позитиві.

"Особливо мені подобаються філіппінці - вони постійно наспівують якісь пісні, дуже голосно сміються, радіють всьому, як діти", - усміхається українка.

А от бути жінкою в арабській країні - це зовсім інший досвід для європейської людини. З одного боку ти відчуваєш величезну турботу і увагу, але з іншого буває дуже непросто вирішити свої проблеми без присутності друга-чоловіка. В ОАЕ в жінок з'являється певне почуття безпеки.

"Перед переїздом я два роки жила на Дарниці, а до цього - в гуртожитку на Голосієво і пам'ятаю почуття, коли мені було страшно ввечері одній повертатися додому, бо до мене постійно приставали на вулиці якісь п'яні істоти. І взагалі мене дивувало, чому в переході на головній площі країни живуть цигани і бомжі", - згадує Анастасія.

Тут же такого немає. Можливо тому, що всі знають, що будь-який злочин буде каратися, що штраф виплатити може не кожен, що якщо ти порушив закон, то на тебе чекає депортація. Хоча буває різне й краще бути обережним всюди.

"Тут дуже відчувається культ сім'ї. І це чудово! Особливо - серед корінного населення. Я в захваті, коли бачу молодих дівчат в національному одязі, які гуляють зі своєю бабусею, яка сидить в інвалідному кріслі. Також я помітила, що кількість дітей і вагітних жінок набагато вища, ніж в Європі, незважаючи на те, що тут всього лише 60 днів декретної відпустки", - вражено розповідає Настя.

Багато хто вважає, що всі, хто живе в ОАЕ - мільйонери, що за пару років тут можна заробити на квартиру в якомусь місці. Та це не так. Щоб тут добре жити або хоча б жити окремо, а не ділити квартиру з двома-трьома людьми, подорожувати, добре харчуватися й без проблем пересуватися, навряд чи вам вистачить зарплати в 2000-2500 американських доларів, на яку багато наших співгромадян погоджуються і тим самим знецінюють образ українського працівника.

Житло

Щоб орендувати житло офіційно, необхідно мати Emirates ID card, на виготовлення якої іде у середньому місяць. В готелі жити дорого, тому оренда кімнати - це дуже зручний варіант на перший час.

Існують тисячі оголошень про здачу кімнати або спального місця, але потрібно бути дуже обережним, щоб не потрапити в руки до аферистів. Якщо щось трапиться, а контракту у вас на руках нема, - закон буде не на вашому боці. Після отримання резидентської карти краще шукати квартиру лише через надійні брокерські компанії.

"Перші пару місяців я жила з дівчинкою з Росії, але коли я дізналася, що на мені заробляють, то тут же вирішила шукати інше житло. Як виявилося, за своє спальне місце на зручному ліжку з неймовірним видом на місто вона платила менше, ніж я за свій диван з видом на не дуже привабливу кухню", - розповідає українка.

Потім знайомі Анастасії вирішили поїхати до США й запропонували їй купити майже нові меблі та переїхати до них у студію, що, як здалося, заощадило багато часу. Але з іншого боку, це виявилося не стандартною процедурою і дівчина ще три місяці витратила на різні служби, аби вирішити всі справи.

Зазвичай можна взяти в оренду квартиру з меблями, але вартість такого житла буде вищою. На даний момент оренда окремої студії може обійтися приблизно у 1200 доларів на місяць з комунальними та інтернетом. І це ще дешево!

Їжа

До їжі Настя звикала дуже довго. Не залежно від національності, більшість людей тут звикли їсти багато. Коротко охарактеризувати місцеву кухню можна так: рис, баранина, яловичина, хумус, шаверма, салат, в якому замість листя салату - петрушка, багато спецій, кислого і гострого.

Дубай - сучасне місто і тут можна знайти багато ресторанів міжнародної кухні з неймовірними інтер'єрами, де просто хочеться годинами пити чай і милуватися краєвидами. Звичайно, ціни кусаються, але більшість резидентів використовують спеціальні додатки, де другу страву можна отримати в подарунок. Самі ж продукти тут коштують дорого і, якщо їсти якісну домашню їжу, то доведеться виділити пристойну суму з місячного бюджету.

Існує міф, що тут не можна вживати алкоголь. Це не зовсім правда. У місті дуже багато барів, лаунж, ресторанів при готелях з шикарними коктейлями, хорошою винною картою і будь-якими напоями на ваш смак. Питання в грошах.

Наприклад, в середньому один коктейль обійдеться в 22 долара. Також ніхто не забороняє ввозити напої з собою або купувати в Duty Free, але зберігати їх вдома заборонено і в звичайних магазинах їх просто немає. Також заборонено з'являтися на вулиці в нетверезому вигляді, тому якщо вже пити, то потім в таксі і додому.

Водійський досвід

"Однією з обов'язкових умов найму на роботу в мою компанію була наявність водійських прав та власного транспортного засобу. Мені пояснили, що офіс розташовано досить далеко. Та й взагалі, Дубай - це не пішохідне місто. Лінія метро тільки одна і вона не покриває всі потреби в пересуванні, а таксі коштує дуже дорого. Наприклад, від моєї квартири до офісу - мінімум 30 доларів в одну сторону, що в місяць майже 700", - каже Анастасія.

Дівчина панічно боялася керувати машиною. Поки не здала на права, її підвозили колеги, які живуть поруч. В середньому вони втрачали на це 15-20 хвилин. Завдяки спільним поїздкам Настя змогла ближче роззнайомитися зі співробітниками.

Відвідування автошколи і здача всіх тестів - процедура обов'язкова: за кожен урок, тест і перездачу потрібно платити шалені гроші. Вчителі зазвичай індійці та пакистанці. Якщо пощастить, то вчитель попадеться гарний. Та от Насті, за її словами, не пощастило.

"В результаті, коли я довго не могла здати іспит, мені порадили змінити вчителя і буквально за кілька тижнів - здала. Це забрало два з половиною місяці й коштувало дві тисячі доларів", - розповідає українка.

Потім почалося найцікавіше - виїхати на шестисмугову дорогу зі швидкістю 120 кілометрів на годину і вижити.

"Коли я вперше вирушила на роботу на орендованій машині, в дорозі впав під сидіння телефон, вимкнулася навігація, і я вчасно не звернула в потрібному напрямку. Зрозуміла це тоді, коли впізнала пляж, який розташовано за 20 кілометрів від роботи", - пригадує Настя.

Зупинитися в дівчини не було можливості, тож вона почала орієнтуватися за знаками й зрозуміла, що їй треба їхати в сторону Абу-Дабі. Тож за вказівниками Анастасія проїхала дві величезні розв'язки і розвернулася. Коли почала проїжджати знайомі райони, то зрозуміла, де перебуває, й по пам'яті доїхала до роботи. І таке траплялося кілька разів.

"Мені порадили брати машину не в оренду, а в кредит. І дійсно, так краще. Оренда найдешевшої машини тут обходиться в 325 доларів на місяць, плюс витрати на бензин. Кредит же можна взяти під 5 відсотків, але в цьому випадку, машина твоя, її можна буде продати і повернути хоч якісь гроші", - ділиться українка досвідом.

Вільний час

В більшості будинків є безкоштовний басейн і спортзал. Взимку тут набагато цікавіше, адже погода дозволяє проводити різні заходи на вулиці.

"У мене було кілька цікавих подорожей по Еміратах і виявилося, що тут, крім пустелі, можна ще побачити гори, озера, океан і багато інших пейзажів. У Дубай постійно щось відкривається або добудовується. Навіть тим, хто тут вже дуже давно, все одно є що побачити", - розповідає Анастасія.

Також не забуваймо про пляжі, які тут просто неймовірні. Для любителів спорту передбачено бігові доріжки уздовж берега, а для любителів поїсти - пляжні заклади з різними смаколиками. І, зауважте, нуль згадок про пахлаву чи кукурудзу. Продавати тут щось на вулиці без спеціального дозволу - не легально.

Для фанатів клубного життя тут просто рай. Для любителів кіно - багато кінотеатрів.

Якщо ж ви лише переїхали, то весь вільний час буде зайнятий пошуком нормального брокера, вибором квартири, посуду, постільної білизни, покупкою меблів, залагоджуванням проблем з інтернетом, комунальними службами, отриманням паспорта на кота й іншими цікавими процедурами, які в Україні займають менше часу або ж просто відсутні.

Фото: www.obozrevatel.com.

Тут все автоматизовано, але, так багато нового і незвичного. Час спливає швидко. Тут, до слова, досить рано сідає сонце.

Що далі?

"Дубай мені нагадує кам'яні джунглі, в яких можна загубитися як фізично, так і духовно. Це місто великих можливостей. Але, думаю, що іноді корисно робити зупинки і згадувати, чи робиш ти те, що тобі подобається і навіщо ти перебуваєш саме в цьому місті. Мені це дуже допомагає не втратити себе", - розповідає українка.

Насправді тут є свої проблеми, особливо влітку - коли температура може підійматися до 50 градусів, дихати практично неможливо. В місті є парки, але насолодитися пішими прогулянками можна лише шість місяців на рік. Та й кількість культурно-освітніх заходів влітку зводиться практично до нуля.

Реклама

Читайте також:

тема

Актуальне порівняння німецьких підприємств на інтернет-платформі Kununu показало, на яких підприємствах співробітники задоволені своєю зарплатою. За результатами дослідження стал
Економити на товарах та послугах у Німеччині можна цілий рік. Потрібно просто знати деякі хитрощі.

новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.