
Навіть лояльні до нас держави почали суворіше ставитися до українців під час видачі віз. Експерти стверджують, що причина - в неповерненнях, зазначає Типовий Херсон.
Довгоочікуваного безвізового режиму Україні ще не надали, проте вже зараз в мережі з’являються пропозиції почистити біографію в базі даних ЄС, аби позбутися відміток "депортація". А експерти кажуть, що Європа до нас почала ставитися ще суворіше. Навіть на польському кордоні тепер перевіряють українців з особливою суворістю. Причина: надто багато наших громадян не повертаються додому.
Відміняють депортацію за 400 злотих
Фото: styler.rbc.ua.
В мережі з’явились оголошення з пропозиціями відмінити відмітки «депортація» в країнах Європейського Союзу. "Відміна депортації, повернення права на в’їзд на територію ЄС", - пишуть в оголошеннях.
За 400 злотих (2700 гривень) автори таких оголошень обіцяють викреслити людину з бази SIS (закрита шенгенська інформаційна система, до якої вносять дані про громадян, яким заборонено в’їзд на територію ЄС).
"Все залежить від причини, через яку вам заборонили в’їжджати, й терміну прострочки візи. Якщо більше місяця, то відновитися майже нереально, якщо декілька днів - без проблем, - запевнив телефоном автор одного з оголошень із Тернополя. - Це при тому, якщо у вас нема жодних боргів перед тією державою й інших порушень. Простіше за все з Польщею - в них відміну депортації роблять доволі часто. Хоча є декілька держав, що навіть пробувати не варто. Якщо усе вийде, ми надішлемо вам копію листа з номером про відміну заборони на в’їзд, й можете їхати й знову оформлювати візу".
В разі, якщо зробити відміну не вдасться, то гроші обіцяють повернути, а уся процедура має зайняти максимум до двох місяців.
Хоча, експерти попереджають, що в такому випадку можна натрапити на шахраїв.
"Перевірити факт того, що тебе дійсно викреслять з бази, практично неможливо - система все ж таки не на українському рівні регулюється. Кожен зустрічний відмінити депортацію не може. Ви ж не приїдете до консульства й не спитаєте, чи можна вам в’їжджати", - каже експерт з туризму Валерія Овсяник.
Такої ж думки дотримується й представник Всеукраїнської асоціації туроператорів Ігор Голубаха: "Такі послуги жодного стосунку до бізнесу не мають - це шахрайство. Треба розуміти, що включення та виключення зі списків - це парафія консулів, а не окремо взятих фірм".
Прибічників України меншає
Фото: dambrovsky.com.
Цікава деталь: чим частіше нам обіцяють швидкий безвіз, тим жорсткіше ставляться до українців у посольствах ЄС та на кордоні. Експерти констатують, що ставлення змінилося навіть в тих країн, які споконвіку були лояльно налаштовані щодо України, наприклад Польща.
«Дві години проходив кордон у Вроцлавському аеропорту. Година пішла на чергу. А потім я чимось не сподобався жінці-прикордоннику - навіть трирічна віза й зворотній квиток не допомогли. Забрали документи й сказали чекати. За годину документи повернули й пропустили», - пише один з користувачів у соцмережі.
На Польщу скаржаться й інші
Фото: uk.deportation.com.ua.
"Летів до Варшави. На паспортному контролі з вісьмох вікон працювали лише два, при чому громадяни ЄС, Канади й навіть Росії проходили без черги. А в українців знімали відбитки пальців, вимагали підтвердження наявності грошей, бронювання готелю, зворотні квитки. Багатьох відводили в окрему кімнату й розпитували, для чого вони їдуть сюди. А після паспортного контролю всіх відправили до червоного коридору, валізи пропустили через сканер. Такого раніше не було", - обурюється киянин Артем Антоненко.
За словами заступника директора однієї з імміграційних юридичних компаній Олени Козак, була хвиля, коли з Польщі людей депортували з аеропортів навіть з відкритими візами або відмовляли в її відкритті без вагомих причин, хоча до цього відмови були лише в тих, хто мав проблеми з документами.
За її словами найлояльнішою державою до нас лишається Литва - туристичну візу тут можуть видати на рік й більше, але проблеми виникають через неосвіченість самих громадян: "Люди часто подають документи на відкриття туристичної візи, хоча їдуть за кордон в справах бізнесу, й при цьому хочуть піврічну візу - звісно, що їм відмовляють".
Фото: ru.delfi.lt.
Хоча в дружніх державах Балтії був період, коли українців перевіряли особливо суворо. «Що стосується проходження кордону, то раніше, з початком військових дій в Україні, в Латвії усіх, хто прилетів українськими рейсами, відправляли в червоний коридор, де пропускали валізи через сканер. Європейців можна зрозуміти: вони не хочуть, аби до них їхав кримінал", - відзначає комерційний директор однієї з туристичних агенцій Аркадій Маслов.
Про проблеми говорять й в інших туристичних фірмах. "Греція та Іспанія завжди давали мультивізи, сьогодні це стало рідкістю", - запевняє директор однієї з турфірм Олег Кулик.
А в одеській візовій компанії розповідають, що часто проблеми виникають з Італією.
"Італія завжди була до нас суворою, й це не дивно, адже там дуже багато наших заробітчан, які їдуть туди усіма можливими й неможливими шляхами. Тому розраховувати на те, що вам дадуть мультивізу або тривалу візу під подорож, не варто. Росіянам вони дають, але в них давні стосунки", - каже менеджер Лілія Васько.
Важко отримати "шенген" українцям також в посольствах Німеччини, Швейцарії та скандинавських держав.
"Якого кольору двері"
У візових центрах підтверджують: зараз перевіряти документи стали суворіше та ретельніше.
"З найчастіших причин відмови - непідтверджена ціль поїздки, не підійшла довідка з місця роботи чи банку, недостатній баланс на рахунку або ж відсутність прив’язки до України - коли в посольстві розуміють: нема гарантії, що людина повернеться назад", - розповідають в одній з компаній, яка займається оформленням віз.
За словами представників інших фірм, які допомагають оформлювати візи, недостовірні довідки та липові банківські виписки вже не працюють.
Фото: 24tv.ua.
"Представники консульств активно телефонують до банків та фірм. Бували випадки, коли не просто питали, чи працює в них людина й на якій посаді, але й цікавились, якого кольору вхідні двері на підприємстві, з якої сторони вхід чи на якому поверсі офіс", - розповідає візовий експерст однієї з компаній.