Існують фрази, які практично ніколи не почуєш від німців, пише Express.de. Тож пропонуємо вам деякі з них, аби ви не вирізнялися з-посеред німців під час розмови:
Ich habe heute mal richtig lange ausgeschlafen – das tat gut
(Я сьогодні дуже довго спав й пізно прокинувся)
Навіть якщо це відповідає дійсності, німці навряд чи зізнаються в такому. Оскільки той, хто прокидається рано, неодмінно зможе досягти чогось у житті. Як йдеться в народному німецькому прислів’ї: "Morgenstund' hat Gold im Mund" ("Хто рано встає — тому Бог дає").
Warum sind denn hier so viele Schorlen auf der Karte?
(Чому так багато соків у меню?)
Німці дуже люблять фруктові соки. Найбільше їм до смаку яблучний сік. Тож, почути від німця фразу "надто багато соків у меню" просто неможливо!
Sie können meinen Doktortitel ruhig weglassen. Der interessiert ja eh keinen
(Можете не називати мене доктором. Моє вчене звання нікого не цікавить)
У Великій Британії або США людям важко зрозуміти, чому в електронному листуванні між близькими колегами під звичайним повідомленням стоїть підпис “проф., доктор такий-то”, якщо можна просто написати Пауль. Але німці приділяють особливу увагу до регалій, які зазначаються перед прізвищем.
Lass schon, ich zahle die Rechnung
(Годі тобі, я сам сплачу рахунок)
Німецьким офіціантам доводиться несолодко. Вони регулярно мають справу з гуртами людей, яким необхідно виставити рахунок. При цьому кожен учасник спільного застілля з точністю до цента розраховує, хто й скільки має заплатити.
Es braucht nicht jeder sein eigenes Gericht. Wir können auch alles in die Mitte stellen
(Не приносьте кожному окрему страву. Поставте її в центрі столу, ми самі розберемося)
Якщо в Італії чи Іспанії часто всі страви ставлять в центр столу, після чого усі, хто сидить за столом, можуть брати з них потроху, то в Німеччині кожному треба мати власну страву. Це мій шніцель, кохана! - і цим усе сказано.
Das Wetter ist heute einfach perfekt. Nicht zu heiß und nicht zu kalt
(Сьогодні просто чудова погода. Не надто холодно й не надто спекотно)
Німець, який не скаржиться на погоду — це не німець. Врешті решт, погода — найкращий цап-відбувайло з будь-якого приводу.
Können wir das nicht ganz unbürokratisch ohne viel Papierkram regeln?
(Давайте вирішимо це питання без зайвої бюрократії та паперової тяганини)
В Німеччині це неможливо. Навіть якщо ви захочете так вчинити, спочатку треба буде подати заяву на вирішення питання без зайвої тяганини й заповнити відповідний формуляр, який можна буде отримати у відомстві з видачі формулярів.
Mein Auto ist mir eigentlich egal. Hauptsache es fährt
(Мені байдуже, який в мене автомобіль та в якому він стані. Головне, що їздить)
Автомобіль в Німеччині — більше, аніж просто транспортний засіб. В особливих випадках в автомобіля є ім’я й він є важливішим для свого власника, аніж усі члени родини разом узяті.
Ich stehe eigentlich gerne im Stau. Das finde ich irgendwie beruhigend
(Люблю стояти в заторі — це навіть заспокоює якось)
Коли ви застрягли у заторі, то маєте нервувати. Це невід’ємна частина церемонії стояння в заторі. Коли ви приходите врешті на роботу, необхідно переконати колег в тому, що ваш затор був найжахливішим, й продовжувати обурюватись з цього приводу до обідньої перерви. По тому можна братися до роботи.
Ich liebe die Deutsche Bahn
(Із задоволенням їжджу в громадському транспорті)
Дивіться попередній пункт: усі, кому доводиться їздити на роботу не автомобілем, мають повне право обурюватися громадським транспортом. В іншому разі буде порушено принцип справедливості.
Das Kantinen-Essen ist einfach köstlich
(В їдальнях їжа просто чудова)
Як ми встигли дізнатися, німці постійно чимось незадоволені й на щось нарікають. Спочатку вони обурюються тим, що простояли в заторі або запізнився громадський транспорт, потім під час обідньої перерви нарікають на їжу в їдальні. Під час перекуру німці обурюються погодою, а по закінченні робочого дня на них знову чекає черговий затор на дорозі.
