Що не встигла зробити Україна за півроку безвізового режиму

4 Грудень, 2017 - 15:58

Київ досяг успіхів у впровадженні більшості реформ, які є умовою вільного пересування українців у Європі, однак певні проблеми ще не ліквідовано, пише Польське радіо

За майже шість місяців від часу запровадження безвізового режиму України з державами шенгенської зони Київ досяг успіхів у впровадженні більшості реформ, які є умовою вільного пересування українців у Європі. Найбільші проблеми залишилися в галузі виконання законів з протидії і попередження дискримінації окремих суспільних груп і національних та сексуальних меншин. Таким став головний висновок дослідження, яке зробили громадські активісти з ініціативи організації «Україна без кордонів».

Аналітичний звіт «Аудит реформ у регіонах: громадський аналіз змін після візової лібералізації» української громадської організації «Україна без кордонів», охопив шість ключових областей України. Дослідники з числа місцевих громадських організацій відзначили суттєвий прогрес виконання зобов'язань держави, які вона взяла на себе під час запровадження безвізового режиму з країнами Євросоюзу і тисячі українців вже скористалися своїм правом на вільне пересування, зазначили громадські активісти. Це підтверджується і офіційною статистикою.

Як заявив під час оприлюднення звіту начальник відділу взаємодії зі ЗМІ адміністрації Державної прикордонної служби Андрій Демченко, в європейських партнерів немає суттєвих зауважень до виконання ухвалених в межах Плану дій з підготовки до візової лібералізації законів з реформи управління кордонами. А за останні місяці майже два з половиною мільйони громадян прослідували до країн ЄС за біометричними паспортами:

- 341 тисяча громадян використовувала безвіз в повній мірі – прослідували, не маючи візи в документі. Суттєве зростання потоку ми спостерігали на початку впровадження безвізу. Щоденна кількість громадян, які слідували до Євросоюзу тоді досягала 6 тисяч. Зараз ця кількість коливається в межах однієї тисячі громадян.

Натомість громадські активісти зазначили, що деякі проблеми все ж таки залишаються і назвали серед них довгі черги в пунктах перетину кордону. Та зобов'язання України з лібералізації візового режиму не обмежуються самими лише кордонами, зазначила виконавчий директор «Європи без бар’єрів» Ірина Сушко. Вона нагадала, що ЄС запровадив механізм призупинення цього режиму на випадок, якщо Україна не дотримуватиметься своїх зобов'язань. І не лише центральним урядом. Одна з авторів звіту, активістка «Європи без бар’єрів» Катерина Кульчицька зазначила, що деякі реформи, як показало дослідження, залишаються без жодного руху на місцевому рівні.

- Питання реінтеграції трудових мігрантів, що повернулися до України практично не вирішується на місцевому рівні. Закон про зовнішню трудову міграцію в Україні ухвалений, але як його виконувати на місцях – невідомо.

Черги і тривалий час вироблення закордонних паспортів згадувалися у звіті і як ті проблеми, що лишаються з боку Державної міграційної служби. Але її представник Сергій Гунькозакликав оцінити масштабність реформи цього відомства і запевнив, що нинішні проблеми є тимчасовими:

- До 2012 року в цей період в Україні щодня оформлювалося в середньому близько 7-8 тисяч закордонних паспортів. Сьогодні ми маємо показник у близько 19 тисяч. Влітку, одразу після запровадження безвізового режиму ми мали до 26 тисяч пасторів щодня. Україна є однією з небегтьох країн світу, яка самостійно виробляє ідентифікаційні документи. Всі європейські експерти, які приїжджали до нас, відзначали, що українські біометричні паспорти є дуже якісними і за своїми параметрами кращі за більшість паспортів, що виробляються у світі.

Проте претензії до Міграційної служби з боку громадських активістів не обмежувалися лише порядком видачі закордонних паспортів. Адже згідно зі своїми зобов'язаннями, Україна має запровадити ще й сучасну електронну ID-кратку замість внутрішніх паспортів, що лишилися у спадок від радянського режиму, сказала Катерина Кульчицька:

- В досліджених областях було здебільшого по одному такому центру в обласному центрі, в Одесі були 4 відділи одного центру. Це є недоліком, бо громадяни вимушені перебувати у величезних чергах до міграційної служби. А центри надання адміністративних послуг, які доступні громадянам за місцем проживання зазвичай ще не мають відповідного обладнання.

Представник міграційної служби Сергій Гунько визнав, що така проблема є і що згодом вона буде вирішена. Водночас він спростував страхи суспільства щодо заміни внутрішніх паспортів старого зразка на нові ID-кратки, які пов'язані із тим, що в більшості банків, лікарень та навіть в деяких державних установах від громадян і досі вимагають підтвердження місця їхньої реєстрації, що замінила інститут радянської прописки в правоохоронних органах.

- ID-кратка, я стверджую, є самодостатнім документом. Вона не потребує повсякденного зчитування чіпа для її використання. Ми вже два роки працюємо і доводимо роз'яснення, наприклад, Національного банку, які доводимо до відома комерційних банків, що їм не обов'язково перевіряти місце реєстрації і достатньо лише вказання людиною місця, де їй зручно отримувати кореспонденцію від банка. Сама міграційна служба прямує до того, щоби відв'язати надання будь-яких послуг від реєстрації місця проживання.

Серед решти претензій громадських активістів до Міграційної служби були названі проблеми реінтеграції трудових мігрантів та таких національних меншин, як народ ромів в українське суспільство. Але це залежить не лише від центральних органів держави, зазначили активісти. Катерина Кульчицька розповіла, що дослідження встановлю пряму відповідальність місцевих органів влади за впровадження зобов'язання України з протидії та попередження дискримінації вразливих груп населення. На думку виконавчої директорки «Європи без бар’єрів» Ірини Сушко, раніше було стереотипне уявлення про те, що в Україні немає дискримінації. Тому, представники органів влади недостатньо обізнані про такі зобов'язання України, або дуже неохоче або повільно рухаються в напрямку їхньої реалізації. Як зазначила Катерина Кульчицька, тут йдеться не лише про право сексуальних меншин проводити свої публічні заходи, а й про створення центрів для жінок, що постраждали від гендерного насильства, які не передбачені практично в усіх досліджених областях. А активістка львівського обласного громадського центру «Жіночі перспективи» Христина Кіт заявила, що за невиконання всіх цих запобіжників дискримінації порушникам нічого не загрожує і що реальних механізмів притягнення до відповідальності за прояви дискримінації немає:

- Наприклад, якщо взяти таку проблему, як сексуальні домагання і вжиття заходів роботодавцями заходів на робочих місцях, що передбачені законом, з недопущення сексуальних домагань і будь-яких проявів дискримінації, то невідомо, які механізми таких заходів і моніторингу цих порушень. Чи розроблені відповідні політики? Чи кожен з працівників знає які є види дискримінації і яка за них передбачена відповідальність? На жаль, я таких випадків не знаю. Ті, хто розуміє, що таке дискримінація і яка за неї відповідальність, що таке сексистські висловлювання і сексуальні домагання, будуть це ідентифікувати і вважати таку поведінку дискримінаційною.

Опитані українці, які скористалися безвізовим режимом, одностайно стверджують, що перетин кордону з ЄС став значно комфортнішим і не вимагає додаткових видатків та втрати часу на оформлення віз. Навіть в разі надмірної прискіпливості європейських прикордонників українцям вдається легко вирішити всі проблеми, якщо в них є зворотні квитки та бронювання помешкань на час перебування в країнах Євросоюзу.

Вільгельм Смоляк

Реклама

Читайте також:

тема

Актуальне порівняння німецьких підприємств на інтернет-платформі Kununu показало, на яких підприємствах співробітники задоволені своєю зарплатою. За результатами дослідження стал
Економити на товарах та послугах у Німеччині можна цілий рік. Потрібно просто знати деякі хитрощі.

новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.