Українські акторки, які стали відомими на весь світ

8 Жовтень, 2017 - 22:33

Деякі з відомих кіноакторів навіть приховували своє коріння та намагалися не згадувати про український період життя, пише uapost.

Однією з акторок, яка не заперечувала того, що вона українка, була відома голлівудська зірка 30 – 50 років Анна Стен.

Усі фото: uapost

Її справжнє ім’я – Ганна Петрівна Фесак. Народилася вона 3 грудня 1906 р. в м. Київ. Анна Стен дебютувала у кіно в стрічках «Дівчина з коробкою» та «Земля в полоні».

Дуже швидко Стен зажила слави в СРСР — її портрети з’являються на обкладинках радянских кіножурналів, в яких актрису називали ідеальним втіленням нової радянської жінки.

Якось до Ганни, яка вже була відомою, зайшла подруга – російська актриса Галина Кравченко:

«Заходжу, значить, до Анни — знаходжу її на кухні. Вона пере. Стоїть над коритом — вся з себе розпатлана, мокра, волосся — бурульками, напівгола, в якихось стоптаних чоловічих черевиках. Тут же щось вариться, булькає. Якісь ганчірки звисають. Я кажу: «Аня, як ти виглядаєш? Боже! Подивися на себе! Ти ж — кінозірка!» А вона мені у відповідь: «Але я ж радянська кінозірка!»

За лінією професійного обміну кінокомпаній Анна Стен 1930 року вирушає до Берліна, і розпочинає зйомки в кінострічках провідної німецької кінокомпанії UFA. Співпраця Стен з «буржуазними кінокомпаніями» різко критикується радянською пресою, швидко набираючи масштабів зумисної кампанії з дискредитації акторки.

Зважаючи на розпочате в СРСР цькування Анна Стен вирішує не повертатися на батьківщину й залишається в Німеччині. Відтоді в СРСР її ім’я піддано замовчуванню. Вже з 1931 року Анна Стен знімається в німецькому кіно.

Фільм за її участю «Вбивця Дмитрій Карамазов» мав приголомшливий успіх в Європі та Америці. В ньому Анна Стен продемонструвала непересічний драматичний талант, яскраво втіливши на екрані образ ексцентричної та чуйної Грушеньки.

Згодом Стен знялася ще в кількох європейських стрічках: «Сальто-Мортале», «Бомби над Монте-Карло та «Вир пристрасті», які принесли їй визнання міжнародної акторської еліти.
1932 року Стен отримує запрошення до Голлівуду від захопленого її грою продюсера Семюеля Ґолдвіна, співвласника кіностудії Метро-Ґолдвін-Маєр. Стен переїжджає до США.

Не володіючи англійською, вона змушена посилено її вивчати, наполегливо позбуваючись акценту. Вкладаючи в фільми за участю Анни Стен великі гроші, Ґолдвін мав намір зробити з неї «другу Грету Гарбо», про що прямо заявляв у пресі. Однак, жоден з трьох випущених на Метро-Ґолдвін-Маєр фільмів , хоч як активно рекламованих, не мав ні великого успіху в публіки, ні касових зборів, що змусило Ґолдвіна розірвати контракт із Стен.

Американська публіка не прийняла нав’язаного Ґолдвіном Стен образу «звабливої селянки» й так і не простила актрисі відчутного східноєвропейського акценту.

Попри це стрічка «Шлюбна ніч», в якій Стен грала разом з Гарі Купером отримала приз за режисуру на Венеційському кінофестивалі й вважається піком зіркової кар’єри Стен.
В Голлівуді середини 30-х Анна Стен прославилась своїм хистом підбирати гардероб та особливим стилем.

Трохи раніше, ніж Анна Стен, в Україні народилася ще одна голлівудська кінозірка, успіх якої був неймовірним.

Звали її Елізабет  Берґнер. Щоправда, українкою Елізабет назвати доволі важко, незважаючи на те, що народилася вона в Дрогобичі Львівської області у 1897 р.

Дівчинка народилася в  єврейській  родині, яка емігрувала до Австрії, коли Елізабет була ще дитиною.

У своїх мемуарах, які були опубліковані після смерті акторки, вона жодного слова не пригадає про український період життя.

Тим не менше, Елізабет була еталоном краси та сексуальності того часу. Вона нехтувала увагою чоловіків і цим доводила їх до самогубства та божевілля. Так, відомий німецький скульптор, Вільгельм Лембрук, для якого Берґнер позувала 20-річною дівчиною, наклав на себе руки, коли Елізабет відкинула його любов.

Дебютувавши у кіно 1923 року, Берґнер стає однією з найяскравіших зірок німецького та європейського кіно 20-х – початку 30-х. Невдовзі була запрошена до Голлівуду. Бернард Шоу вважав Берґнер одним із найзначніших талантів свого часу. Maрлен Дітріх, для якої Берґнер служила натхненням і прикладом, присвятила Елізабет цілий розділ у власних мемуарах.

Упродовж своєї кіноакторської кар’єри Е.Бергнер мала успіх в стрічках «Мрійливі вуста», «Ніколи не залишай мене», «Катерина Велика», за який вона номінувалася на премію «Оскар».

Міла Куніс – це сучасна голлівудська акторка, яка чимось нагадує Елізабет Бергнер. Вона також має єврейське походження, також народилася в Україні (м. Чернівці), де прожила перші сім років життя.

Міла Куніс з неприємністю пригадує український період життя: каже, що постійно відчувала від оточуючих  ненависть до себе через національність.

За словами Міли, в школі на стінах була свастика, а діти часто її ображали принизливими словами. При переїзді до Штатів дівчинці було вкрай важко адаптуватися до школи.

У своєму есе при вступі до коледжу вона описала це так: «уявіть, що в сім років ви раптом стали глухі та сліпі. Приблизно так я і почувалася, коли переїхала до Штатів».

Проривом в кар’єрі Міли стала роль у фільмі «В прольоті». Однією з найвідоміших ролей актриси в кіно є роль балерини Лілі у фільмі «Чорний лебідь», за яку її нагородили премією «Сатурн» і номінували на «Золотий глобус» за кращу жіночу роль другого плану.

Мілла Йовович – сучасна голлівудська кіноакторка, навпаки, вважає себе українкою. Хоча батьки Мілли  не мають ніякого відношення до України.

Вона народилася 17 грудня 1975 р. у м. Київ і прожила тут перші п’ять років життя. У фотогалереї Посольства США в Україні фото Мілли Йовович поміщене у ряду відомих людей, що походять з України.

“Я міцна українська дівчина, тому багато працюю”, – сказала Мілла російською, коли приїздила до України. Втім, зізналася, що відчуває себе більше росіянкою, ніж українкою. Адже її мати з дитинства привчала дівчинку до читання російської класики і багато розповідала про Росію.

Мілла розпочала кар’єру  із скандальної фотосесії до відомого журналу «Мадмуазель». Справа в тому, що на момент зйомки Міллі було всього 11 років. Видавництво через неповноліття дівчинки змушене було зняти номер журналу з друку.

Але автор знімків – відомий фотограф Річард Аведон пригрозив видавництву розірванням контракту – так Міла з’явилася на обкладинці відомого журналу. У США прокотилася ціла хвиля жвавих дискусій на рахунок того, чи можна використовувати працю неповнолітніх у такий спосіб.

Мілла стала гостею численних телешоу і була помічена режисерами. «Відкрив» Міллу Йовович режисер Люк Бессон, який зняв її у фантастичному блокбастері «П’ятий елемент» і став її другим чоловіком.
 

Ще одна сучасна голлівудська зірка та фотомодель Ольга Куриленко також не приховує, що народилася в Україні.

Але нічого приємного з того часу пригадати не може, бо дитячі роки провела у жахливій бідності. Народилася у м. Бердянськ 14 листопада 1979 року.

Батько дівчинки залишив сім’ю відразу після її народження. Дівчинка проживала з мамою та бабусею у тісній комунальній квартирі.

Невдовзі 13 – річна Ольга з мамою, аби вижити, вирушають на заробітки до Москви. Там Ольгу помітила представниця модельної агенції, яка запропонував їй роботу. Через кілька років, дівчина ризикнула і відправилася до Парижу.

Доля посміхнулася їй – вродлива українка не залишилася без уваги елітних модельних агенцій. Вона стала «обличчям» престижних компаній, а згодом відмовилась від кар’єри моделі на користь кінематографу. Її акторська кар’єра стрімко пішла вгору.

Ольга Куриленко знялася у кількох французьких фільмах, а потім зіграла роль Камілли – дівчини Джеймса Бонда, в останньому фільмі «Квант милосердя», що є продовженням фільму «Казино Рояль».

Ось такі вони голлівудські зірки з України.

Реклама

Читайте також:

тема

"Немає кращої землi, нiж наша" - так вважав видатний мандрiвник i фiлософ Василь Григорович-Барський, автор книжки "Мандри святими мiсцями Сходу з 1723 по 1747 рiк". Ми радiємо,
В українців, які мешкають у Німеччині, подекуди виникають обґрунтовані запитання юридичного характеру щодо свого статусу, реалізації своїх прав та можливостей.

новини

13:03
Уряд готовий навіть на зміну правил щодо працевлаштування.
Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.