Як цуценя, врятоване українцями в Індії, перетворилося на популярного тревел-блогера

10 Вересень, 2017 - 16:06

Кияни Христя Масалова та Женя Петрусь поверталися поночі до готелю в індійському місті Кочі – і заблукали. Зайшли у вузеньку вуличку, де почули плач цуценяти. Пішли на нього – і побачили крихітне собача просто на помості посеред перехрестя. Цуценя лежало і скавуліло, пише Українська правда.

"У неї був сонячний удар, перегрів, зневоднення… Дивилась в нікуди, на ногах практично не стояла. Ми розуміли, що без екстреної допомоги у неї залишились години", – пригадує Христя.

Не роздумуючи, пара забрала дівчинку-собача до готелю. Вирішили врятувати їй життя, не замислюючись, що буде далі.

А далі Чапаті стала зіркою Instagram з майже 20 тисячами підписників зі всього світу і почала рятувати життя іншим безпритульним песикам.

"ТА НІ, ЦЕ НАШ СОБАКА!"

Півроку тому кияни Христя і Женя вирішили кардинально змінити життя. Христя писала дисертацію з історії релігії стародавнього Єгипту. Женя працював акаунт-менеджером у міжнародній рекламній агенції.

"Ми довго жили у зоні комфорту, але дуже хотіли змін. Та було так добре і зручно! А потім в секунду стали готовими до всього і зразу", – усміхається Христя.

"Вирішили: нема чого зволікати, життя потрібно змінювати сьогодні, а не завтра", – додає Женя.

Звільнилися з роботи, продали частину речей, здали в оренду квартиру і поїхали у піврічну подорож Азією. На третій день мандрівки Індією з'явилась Чапаті.

У ніч, коли кияни знайшли її, не змогли знайти відчинену ветеринарну клініку. Довелося рятувати цуценя інтуїтивно.

Принесли до готелю, почали ополіскувати водою і обтирати вологим рушником. Згодом стан собачати покращився. Пара видихнула. Але ненадовго. Коли цуценя почало приходити до тями, сильно скавуліло, бо загризали блохи.

"Ми боялись, що нас з готелю виженуть, бо ми "по-тихому" пронесли собаку в номер. Єдине, що її трішки заспокоювало – коли вона лягала на стопи", - розповідає пара.

Тому довелось лежати так, щоб тіло було на ліжку, а стопи – на землі.

Першої ночі киянам вдалось поспати півгодини. А на наступний день почали "вилазити" інші проблеми: блохи, глисти, кліщі, вивихнута лапа… З цим допомагали уже ветеринари.

Так минуло 5-6 днів. Пара рятувала цуценя, до кінця не усвідомлюючи, що буде далі.

"А коли ми видихнули, що більшість проблем позаду, почала з'являтись думка: "Та ні, це наш собака!" Ми не готові шукати їй нових господарів чи тим паче притулок, які в Індії, на жаль, в поганому стані", – розповідає Христя.

На вулицях Індії пара бачила багато вуличних собак. Декілька разів вони помирали у них на очах.

Чапаті пощастило: вона не загинула на вулицях Кочі й не потрапила в притулок, а отримала нових господарів і стала повноцінним мандрівником. За півроку собака разом з Христею і Женею об'їздила п'ять країн: Індію, Непал, Таїланд, М'янму і Філіппіни.

ЗІРКА INSTAGRAM

В Індії пара європейців з цуценям привертала увагу як тутешніх мешканців, так і туристів. Через декілька днів після появи Чапаті вони поїхали у курортне містечко Варкала.

"Ми щодня ходили на пляж, де було дуже багато іноземців. Безліч людей підходили. Розуміли, що це не дуже нормально. Очевидно, що це індійська собака і білі туристи, які навряд чи тут живуть", – пригадує Женя.

Між киянами і людьми навколо відбувалися приблизно такі розмови:

– А це ваш собака?

– Так, наш.

– А що ви з ним робите?

– Подорожуємо.

–  І ви хочете його забрати з собою?

– Так, хочемо.

Багато туристів, які приїхали до Індії, казали: "Ми теж хотіли врятувати собаку, але думали, що не зможемо забрати його з собою".

"Це настільки шокувало багатьох людей, що ми зважились на таке, знаємо, як це зробити і впевнені, що все вийде! Тому ми вирішили створити соціальні медіа, щоб розповідати нашу історію, щоб якнайбільше людей її почули", – каже Женя.

Так у Чапаті з’явився акаунт в Instagram.

"Це була ніч величезних змін у моєму житті. Ще декілька годин тому у мене не було імені. Я не пам’ятаю, коли втратила свою родину, але сьогодні я була сама на вулицях Кочі, залишена на п'єдесталі висотою в цілий метр, щоб померти.

Я була голодною, перегрітою і зневодненою. Мені було страшно і я уже не могла стояти на ногах. Я плакала, просячи допомоги…"

Щоденник Чапаті. День 1.

Христя з Женею вирішили вести блог від її імені, починаючи з першого дня зустрічі.

Пости в Instagram разом з фото показують, як Чапаті лише за декілька тижнів змінилась від покинутого вуличного цуценяти до щасливого домашнього собаки: спить у Христі на колінах, ловить м'ячик на пляжі, і виглядає цілком задоволеною.

"Ми не хотіли, як це часто роблять, тиснути на жалість, показувати негативний бік проблеми: яка вулична собака бідна і нещасна, немає що їсти, де жити, така сумна…

А навпаки – показати результат того, що відбувається, коли вулична собака опиняється у родині. Наскільки вона щаслива, життєрадісна, захоплює людей навколо", – усміхається Женя.

"ПОДОРОЖУВАТИ БЕЗ СОБАКИ – ЦЕ ТАК ПРОСТО І НЕЦІКАВО!"

За півроку пара ні разу не пошкодувала, що взяла вуличне цуценя.

"Навпаки! Ми щодня радіємо. Стало значно веселіше і цікавіше. Ми жартували: який сенс подорожувати без собаки – це так просто і нецікаво!" – усміхається Женя.

"Ти можеш жити в будь-якому готелі, їздити будь-яким транспортом, заходити в будь-які музеї і кафе. А з собакою ти постійно у челенджі. Це звучить трішки ненормально, але через певний час здається, що це звичний стан речей", – підхоплює Христя.

Адже з чотирилапим можна не всюди, та й потрібно підготувати його до поїздки за межі країни – від документів до щеплень.

"Коли подорожуєш з собакою, у тебе 80, а то й 90 відсотків опцій відсутні", – каже Христя.

Наприклад, коли пара обирала готель у Бангкоку, на сайті для бронювання побачила близько двох тисяч готелів. Після галочки "з собакою" їх залишилось 40. Відкинули ті, що не влаштовували умовами: ціною, розташуванням – залишилось три.

Те саме з транспортом і кафе.

"У Бангкоку навіть вуличні заклади без паркану і даху не завжди пускали поїсти з собакою", – пригадує дівчина.

Найдружелюбнішою до Чапаті країною став Непал. Там жодного разу не відмовили у поїздці в транспорті, був набагато більший вибір готелів і впускали у всі кафе.

"Навіть у всі храми. Навіть у ті, які входять до спадщини ЮНЕСКО. Ми були дуже здивовані, бо в Індії нас в храми не впускали", - розповідають мандрівники.

До того ж, в Індії немало людей вважають, що всі вуличні собаки мають сказ за замовчуванням. Хтось попереджував, щоб Чапаті не контактувала з вуличними псами.

А хтось боявся самої Чапаті: "А, вона з вулиці, значить, скажена". Жодні аргументи про щеплення не працювали.

МІКРОЧИП ПІД ШКІРОЮ

Мандрувати з собакою за кордоном – це не лише челенджі готелями, музеями і кафе. Щоб перетнути з чотирилапим кордон, потрібна купа довідок, документів і щеплень.

"Практично всюди була вимога, щоб у собаки був мікрочіп. Його вживлюють під шкіру і потім сканером зчитують інформацію. Без нього ми не могли б подорожувати", - каже пара.

Після вживлення чипу – суворий набір щеплень. Тому поїздки треба продумувати заздалегідь.

З перельотами теж не все так просто. Лоукости не приймають тварин навіть у багаж. Єдиний варіант – летіти з великими перевізниками і платити дорожче. Чапаті літала у багажному відділенні у спеціалізованій клітці.

Усі пригоди собаки пара описувала від її імені у соцмережах.

Дуже швидко Чапаті стала зіркою Instagram – у неї уже майже 20 тисяч підписників. Вона почала отримувати так багато листів, що Христя з Женею не встигають на них відповідати.

Повідомлення різноманітні: від любовних зізнань господарям і самій Чапаті до побажань та конкретних запитань.

Хтось питає, як подорожувати зі своїм собакою, хтось знаходить на вулиці цуценят і питає, як їх вивезти в свою країну і що для цього потрібно зробити.

"Дуже часто індуси пишуть нам і просто діляться історіями: "Чапаті, я знайшов сьогодні цуценя, дуже схоже на тебе. Надихнувшись твоєю історією, я його підібрав".

Інша людина пише, що знайшла дев'ять цуценят, схожих на Чапаті, і дев'ятьох підібрала", – розповідає Христя.

ЗМІНИТИ СВІТ ЧЕРЕЗ ЧАПАТІ

Так проект, який почався з бажання розповісти про пригоди однієї мандрівної собаки, переріс у популяризацію ідеї прихистку вуличних тварин.

"Люди захоплюються історією Чапаті. У них дійсно змінюється ставлення до собак. Роблять маленькі або не маленькі дії, щоб змінити життя конкретних собак на краще. Нас ці історії надихають. Показують, що те, що ми робимо – правильно", – каже Женя.

За півроку з Чапаті змінились і самі кияни.

"Ми змінили своє життя. Зараз ми інші. Наша ціль – більше не думати про себе і своє комфортне становище, а не боятись змінювати світ. І ми цей спосіб знайшли: через Чапаті впливати на інших людей. Щоб вони ставали добрішими до світу в цілому і хоча б до тварин зокрема", - діляться думками мандрівники.

Фото: life.pravda.com.ua.

Нещодавно трійця на декілька тижнів приїжджала в Україну. Це шоста країна, де побувала Чапаті. Тут їй надзвичайно посмакувала… українська трава. Полюбила в ній валятись і її їсти.

З України кияни помандрували з собакою до Італії. Але невдовзі повернуться, адже тут у них ще одна мета: через Чапаті показати Україну світові.

"Це один з наших планів: створити серію відео- та фотосюжетів з найцікавіших міст України, де була Чапаті. Потім знову поїдемо в Азію, бо вона нас захоплює.

В перспективі ми розвиватимемо проект Чапаті. Хотілося б, щоб це привело до відкриття хорошого притулку для тварин за допомогою фінансів від наших підписників", - розповідає пара.

На питання, ч пропонували вже підписники кошти на проект, пара відповідає ствердно:

"Багато разів. Але ми відмовляли, бо можемо самі утримувати Чапаті. Але коли нам потрібна буде допомога для більшої кількості собак – ми обов'язково по неї звернемось".

Реклама

Читайте також:

тема

Початок міграції до Об'єднаних Арабських Еміратів закладено наприкінці 1980-х років, коли в країну почали запрошувати спортивних фахівців з Радянського Союзу.
Мiлена Рудницька, доктор фiлософiї та голова Свiтового союзу українок, домоглася щоб справу Голодомору винесли на розгляд Лiги Нацiй та Мiжнародного Червоного Хреста, пише журнал

новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.