Життя в одній з найщасливіших країн світу шкодить психіці – експерт

12 Серпень, 2017 - 21:44

Про данську культуру щастя не чув хіба щo лінивий. А хто чув про данську культуру дієвості, яка годує ринок антидепресантів?

«Вона купила цей торт в магазині? Сором! Невже не могла сама спекти?!»

«Не ходиш в спортзал? Як таке може бути?»

«Що? Не склав іспити на «відмінно»?»

Бути данцем означає бути щасливим, красивим, спортивним і ефективним завжди й усюди. Мати вражаючу кар’єру, безліч друзів, насичене любовне життя, розписані на кілька місяців наперед вихідні і кілька призів за перемоги якщо не в кулінарних, то в конкурсах талантів, пише НВ.

«Дієвість і успіх стали демократизованими. Тепер це стосується всіх, а не тільки еліти», - каже датський соціолог Андерс Петерсен. Усі мають показувати результат. Усі мають добре виглядати в очах оточуючих. Чи то новий проект на роботі, чи няньчення дітей, чи випікання хліба. Ідеальні батьки. Ідеальні коханці. Ідеальні колеги.

«Фантастично» - улюблене слово данців. Завжди у них все фантастично. Але чомусь саме в Данії приймають на 40% більше «щасливих таблеток» (антидепресантів), аніж деінде.

Тільки почни бавитися в бездоганність, як вона затягне і вже не відпустить. В еру соціальних мереж і безкінечних порівнянь усього завжди «недостатньо», і гра від того стає нескінченною. На нас постійно тиснуть з усіх сторін, переконуючи в тому, що ми: недостатньо продуктивні, недостатньо треновані, недостатньо дієві, недостатньо соціальні, недостатньо сексуальні і так далі.

Цей список усяких «недостатньо», яких ми відчайдушно намагаємося позбутися, тільки зростає. Закінчили курс на підвищення сексуальності/продуктивності/креативності? Прекрасно, починаємо наступний. І так до безкінечності. Всі біжать, і ти біжи! Всі поспішають стати номером один, і ти поспішай! Відставати від загальної моди на дієвість не можна.

Але досконалість лишається фруктом на дереві, який росте бозна-де і хтозна чи взагалі росте. Чи оазисом, до якого ми от-от дістанемося після довгої дороги. Складемо руки і заспокоїмося – є, таки дісталися. Бездоганні. Продуктивні. Щасливі люди. Тільки на старті цієї геніальної гонитви ніхто насправді не казав, що той оазис існує. Нам нахабно збрехали, що гра має кінець. Ми продовжуємо порівнювати себе з іншими і розчаруватися своїми «недостатньо». Фінішу не буде, бо ця гра так хитро зроблена, що ми ніколи не станемо повністю задоволеними собою. Завжди можна краще.

Прагнення бути ідеальним – пряма дорога якщо не до психотерапевта, то на той світ. Кожен другий самогубець хоче досконалості, пишуть американські вчені. І перфекціоністи радше вкоротять собі віку, ніж звернуться за допомогою. Зізнатися, що щось не так, – те саме, що заявити на весь світ про свою недосконалість. Цього робити аж ніяк не можна! У нас не може бути проблем, ми ж бездоганні. Тому данці зціплюють зуби, вдягають сонцезахисні окуляри і тишком ковтають «щасливі таблетки».

Довго я захоплювалася вмінням данців бути у всьому бездоганними. Поки не зрозуміла, що за маскою досконалості ховаються невпевненість в собі, страх не виправдати очікування і постійний стрес. Жити в Данії означає бавитися в показуху успіху і щастя. В ідеальній країні з ідеальною системою треба бути ідеальним. Іншого не дано.

Це красива упаковка, яку легко продати. Але коли зазирнути всередину, стає лячно. Маю два приклади. Перший — подруга з Копенгагена через багато років зізналася, що смертельно втомилася від гри в А-дівчину (так в Данії називають успішних) і оголошує бойкот культурі бездоганності. Другий — ще одна подруга-данка потрапила на півроку до лікарні з діагностованою депресією. Ніхто такого не чекав, бо вона ж у нас красуня-майстриня-душа компанії (бездоганна, коротше кажучи).

Ми шалено боїмося бути недостатніми. Програвати, недотягувати, виглядати менш вмілими, менш привабливими, менш успішними за інших. Стандарти і вимоги, нав’язані ззовні, змушують нас гнатися за ідеалами, які самі по собі є дуже оманливими. Чи отримуємо ми задоволення від цієї біганини? Так, данці з широкою усмішкою скажуть мені, що почуваються дуже щасливими. І тільки одиниці дозволять собі зізнатися, що нещасливими бути в цій країні не мають права. Бо в щасливій країні мають жити дієві бездоганні люди.

Реклама

Читайте також:

тема

Існує три головних шляхи, аби стати громадянином Великої Британії: за народженням, шляхом реєстрації або шляхом натуралізації, повідомляє СВІТU
Із виразною зовнішністю, ростом 196 сантиметрів і кремезною статурою – Майк Мазуркі був справжньою знахідкою для голлівудських режисерів, пише

новини

09:43
Українця називали "батьком" італійського кримінального роману
Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.