Шанси і проблеми: як ставляться до українських трудових мігрантів у Польщі

30 Травень, 2017 - 12:13

За останні кілька років у Польщі значно зросла кількість трудових мігрантів з України. При цьому це не тільки суха статистика на папері: українську або російську мову на вулицях польських міст стало чутно практично скрізь і повсякчас. Отже, до українців зросла увага в Польщі: одні бачать в збільшенні їх присутності шанси, інші – проблеми і навіть небезпеку. Про це пише news.finance.ua

ХТО І ЯК РАХУЄ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ

Питання кількості українців у Польщі є найскладнішим. Ніякі польські органи не можуть надати точні цифри. Трудова міграція є явищем циклічним, адже одні люди приїжджають, інші повертаються додому. Очевидно одне: якщо ще п’ять-сім років тому Польща була напрямком поїздок на заробітки тільки жителів Західної України, то зараз географія значно розширилася на схід і південь. Раніше українців з, скажімо, Одеської, Дніпропетровської або Полтавської областей рідко коли можна було побачити на заробітках у Польщі. Зараз все змінилося, і дуже часто на вулицях польської столиці можна почути російську мову з характерним українським акцентом. Це особливо стало відчутно після 2014 року, коли через різке погіршення відносин України з Росією, жителі Центральної та Східної України замість ризикованого східного напрямку вибирають західний, серед яких Польща є найближчим і найпростішим.

За приблизними оцінками місцевих чиновників, в Польщі зараз може перебувати понад мільйон українців. Різні польські радикальні сили, які вдаються до антиіммігрантської риторики, взагалі називають цифру в два і більше мільйона. Здається, і перші, і другі помиляються. Якщо врахувати кількість виданих в минулому році віз українцям (1,2 млн) і те, що з них кількість робітників становила 650 тис., а також беручи до уваги власників документів, які мають дозвіл на тимчасове або постійне проживання в Польщі (приблизно 100 тис.), плюс 30 тисяч українських студентів, то можна приблизно оцінити, що наших співвітчизників зараз постійно може бути в Польщі від півмільйона до 600-700 тис. Втім, очевидно, що це тренд зростаючий. В цілому, українці в Польщі працюють на будівництві, в сфері послуг і торгівлі, в сільському господарстві і на виробництві. Тобто, мова йде про низькокваліфіковану робочу силу. Хоча останнім часом в Польщі зростає кількість висококваліфікованих фахівців – IT-фахівців, лікарів та ін.

УКРАЇНСЬКИЙ ФАКТОР ПОЛЬСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ

Польська влада в цілому позитивно ставиться до потоку українських мігрантів. Для економіки країни, яка активно розвивається, трудові мігранти з України є близькими полякам в культурному і ментальному відношенні, а також не несуть з собою якихось безпекових ризиків. Українці частково заповнили нішу після поляків, які також в пошуках кращого життя і кращих заробітків після вступу Польщі до ЄС масово вирушили підкорювати Захід, особливо “туманний Альбіон”. У Британії та Ірландії, за різними підрахунками, проживає від одного до двох мільйонів поляків, і туди лідери партій і кандидати в президенти обов’язково їздять з передвиборною агітацією. Крім того, в Польщі спостерігається демографічний спад, а отже польських робочих рук з кожним роком буде все менше, а економіка, навпаки, потребуватиме їх все більше.

Ще два-три роки тому важко було собі уявити, що українцям окрему увагу почнуть приділяти різні сегменти ринку послуг в Польщі. Свої пропозиції виключно для українців розробляють комерційні банки, страхові компанії, консалтингові фірми, оператори стільникового зв’язку. Нещодавно на всіх польських центральних телеканалах лунала пісня “Там, де нас нема “Океану Ельзи”, за допомогою якої популярний мобільний оператор Play в рекламному ролику зазивав трудових мігрантів дешевше дзвонити з Польщі в Україну. Водночас, одне з популярних польських видань Dziennik Gazeta Prawna в лютому цього року вийшло з додатком чистою українською мовою на тему безпечного і легального працевлаштування в Польщі.

УКРАЇНЦІ В ВЕЛИКІЙ ПОЛЬСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ

Варто зазначити, що фактор українського мігранта в Польщі намагаються використовувати в політичних інтересах на різних рівнях. Зокрема, приблизно з середини 2015 року польські чиновники найвищого рівня почали застосовувати термін “біженець” стосовно українців, які прибували на заробітки в Польщу. Не варто думати, що польські чиновники не відрізняють біженця, який знаходиться на повному соціальному забезпеченні держави перебування, від трудового мігранта, який забезпечує себе сам і платить податки в казну держави. Просто так потрібно було говорити в контексті внутрішньої дискусії в ЄС щодо напливу в Європу біженців з країн Азії та північної Африки. Теза про “мільйон біженців з України, які втікають від війни” був розмінною монетою в грі при розподілі квот на біженців всередині ЄС для уряду Еви Копач в 2015 році і як аргумент, щоб взагалі не приймати їх у випадку з урядом Беати Шидло в 2016- 2017 роках. Після натяків з боку України і глузувань в польських ЗМІ, що насправді статус біженця в Польщі в 2015-2016 роках отримали 18 українців, польські чиновники поступово відмовляються від цієї риторики.

Фактор українця, як небезпеку і загрозу, продовжують в Польщі використовувати націоналісти і радикальні сили, які взагалі неприхильно ставляться до будь-яких іноземців. При цьому “аргументів” у них достатньо, багато з яких викликають лише посмішку. Зокрема, в польському інформпросторі з’являлися і продовжують поширюватися тези про те, що серед трудових мігрантів з України в Польщу масово прибувають особи з кримінальним минулим, терористи, і що в Польщі українці завозять інфекційні захворювання та інше. Часом за такими заявами, очевидно, стирчать вуха Кремля, який для такого роду “вкидань” намагається використовувати сили, які відкрито або завуальовано симпатизують Росії. Вони посилено намагаються показати українців як загрозу для Польщі і поляків, від яких в прямому сенсі потрібно відгородитися стіною. Є й такі заяви. Зрозуміло, що таким чином здійснюються спроби і далі сварити поляків і українців, роздувати недовіру одних до інших.

У Польщі звучить також аргументація, що українці забирають у поляків робочі місця, часто “демпінгуючи” оплату праці. Щодо цього питання в Польщі дійсно існує певна дискусія навіть в інтелектуальних колах. Зокрема, існує думка, що на відміну від великих польських міст таких, як Варшава, Вроцлав і Краків, які відносно легко можуть “розчинити” в собі десятки тисяч українських мігрантів, в маленьких населених пунктах це може бути досить проблематично. Отже, це може викликати напругу в відносно герметичних, невеликих польських соціумах, які протягом століть варилися виключно в своєму моноетнічному середовищі. Особливо це може бути відчутним в депресивних регіонах сходу Польщі, де безробіття вище, ніж в середньому по країні. Ця думка дійсно варта уваги і глибокого вивчення з точки зору реагування польської влади на можливі точкові вогнища напруги між поляками і українцями.

ЯК ЗМЕНШИТИ РИЗИК

Трудова міграція – це завжди певний ризик. Міграція в Польщу не є винятком. З ростом популярності Польщі як напрямку трудової міграції, в Україні, а також і самій Польщі з’явилося багато посередницьких фірм, які пропонують свої послуги у відкритті робочої візи і подальшому працевлаштуванні. При цьому на ринку є стільки нечесних посередників, що часто це підриває загальну довіру до цього сегменту послуг. За свої посередницькі послуги (робочу візу і гарантоване місце роботи) ділки ще в Україні можуть попросити 400-800 злотих (приблизно 2,5 – 5 тис. грн.), хоча це все повинно бути абсолютно безкоштовним. Дуже часто після прибуття до Польщі з’ясовується, що робота або умови працевлаштування є не зовсім такими, або точніше кардинально іншими, ніж ті, про які йшла мова на початку, або ж її взагалі немає. Отже, вже на місці українці починають гарячково шукати іншу роботу, щоб хоч щось заробити і компенсувати втрати, часто потрапляючи в чергову пастку. Якщо українець працевлаштовується на роботу нелегально, то він повинен брати до уваги ризик, що його можуть просто “кинути”, не заплативши за роботу ні копійки.

Варіанти обману існують і в умовах легального працевлаштування і сплати податків в Польщі. Зовні на початку все може виглядати досить пристойно – робота, проживання. Але це до першої зарплати, коли офіційно оформлений картковий рахунок може бути нараховано за місяць на 200-300 злотих менше (1,2-1,8 тис. грн). При цьому, посередники (ланка, що зв’язує роботодавця і працівника), як правило теж українці, обов’язково “знайдуть” безліч обґрунтувань, чому це так – податки, соціальні відрахування тощо. Крім того, нечесні посередники теж можуть спробувати не заплатити останню зарплату, знаючи, що мігрант обов’язково повинен покинути межі Польщі до завершення терміну дії візи. Обіцяючи перерахувати працівникові зарплату в наступному місяці, в кращому випадку грошей перерахують набагато менше, в гіршому – їх не буде взагалі. Окремим питанням є і медичне страхування. У разі хвороби, яка вимагає візиту до лікаря або тривалого лікування, посередницька фірма може спробувати звільнити працівника заднім числом, цинічно викидаючи хвору людину на вулицю. При цьому посередники, добре знаючи українську ментальність, часто вдаються до шантажу і залякування.

Тому українці, які вибирають шлях трудової міграції до Польщі, повинні знати кілька базових речей.

По-перше, потрібно шукати посередників, які не вимагають від працівника оплати за отримання роботи. На ринку є посередницькі компанії, які не беруть за це коштів, а тому потрібно шукати саме їх.

По-друге, після прибуття на місце роботи трудовий мігрант повинен знати свої базові права і те, що польське трудове законодавство захищає його не гірше, а можливо, навіть і краще, ніж роботодавця. У разі порушення положень трудової угоди з боку посередника/роботодавця, людина може звернутися до місцевого відділу Державної інспекції праці (PIP), а в разі шантажу і погроз – в поліцію. Як правило, навіть сама згадка про РІР “магічно” діє на посередників або роботодавців. Вони не хочуть мати проблеми з цим інститутом, а тому легко можуть визнати свою помилку в нарахуванні коштів або гарантування медстрахування. Навіть в разі нелегального працевлаштування працівник може розраховувати на захист і допомогу з боку поліції і PIP. Трудові мігранти в нетипових ситуаціях також завжди можуть звернутися до неурядових організацій в Польщі, які надають консультативну допомогу в таких випадках. Необхідно мати також контакти генконсульств України в конкретному регіоні. Ці дані нескладно знайти в Інтернеті.

ЧИ ВВЕДЕ ПОЛЬЩА КВОТИ?

Міграційна політика Польщі щодо трудових мігрантів з країн колишнього СРСР, насамперед ближнього зарубіжжя, вважається досить ліберальною. У той же час, з 1 липня в рамках регулювання потоку трудових мігрантів в ЄС та зниження рівня махінацій на польському ринку праці очікується зміна правил працевлаштування іноземців у Польщі.

Найбільше емоцій у експертів викликає положення про введення системи квот на працівників з-за кордону. Кількість дозволів на роботу має встановлюватися на рік окремо для кожного воєводства Польщі, а в цілому для країни – 500 тисяч. Тільки в минулому році таких дозволів в Польщі було видано 1,3 мільйона. Чи наважиться Польща на цей крок, з одного боку – захищаючи власного працівника, а з іншого – втрачаючи робочі руки, які так потрібні польській економіці, стане відомо вже скоро.

Реклама

Читайте також:

тема

Вона -- розлучена серіальна актриса, він -- найскандальніший принц сучасності. Ці заручини обговорює увесь світ!
Місцева поліція не виявляє особливого бажання розслідувати інцидент.
У Польщі вже більше місяця шукають зниклого українця, який працював у пекарні в місті Серпц, розташованому за сотню кілометрів від Варшави.

новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.