В Естонії викрили шахрайську схему, за якою аферисти наживались на українських заробітчанах

Останні кілька місяців Департамент поліції та прикордонники у співпраці з Податково-митним департаментом та Інспекцією з праці проводять рейди на будівництвах Естонії. І кожного разу з об'єктів забирають по кілька українців, які працюють в країні нелегально, повідомляє СВІТUA з посиланням на Postimees.

Кого можна - висилають з країни, але є й ті, кого вислати не можна. Та найголовніше - багато хто з-посеред цих людей не є навмисними порушниками - їх вербують на легальну роботу до Естонії фірми, які просто вводять довірливих людей в оману. Комусь потім не платять обіцяних зарплат, а когось залишають ще й з боргами перед державою, оскільки більшість нелегальних працівників, якщо потрапляють в поле уваги поліції, отримують штраф за порушення законів.

Чотири жертви Юлії

Пропонуємо розмови з чотирма українцями, які приїхали до Естонії через легальні фірми й потрапили в руки поліції. Двоє з них отримали штраф, для двох все обійшлося, але всі вони протягом тривалого часу мусили поневірятися й випрошувати у роботодавців свої зароблені гроші. Останнє зробити в повному обсязі не вдалося досі.

Роман, Сергій, В'ячеслав та Олександр працювали на будівництві нового Талліннського будинку суду. Одного дня сюди навідався поліцейський рейд. Двом чоловікам виписали штрафи, двоє відбулися попередженням. Але всі вони, врешті, зрозуміли, що їх договори, укладені з польською фірмою Averos SPZ.OO, яка нібито спрямувала їх до Естонії в робоче відрядження, прикріпивши до фірми Almika OÜ, нічого не варті. Суть такого відрядження в тому, що, за договором, будівельники є працівниками польської фірми і, маючи польську робочу візу, можуть працювати на місці легально. Але на місці вони не працюють, а здаються в оренду - спрямовуються в робоче відрядження - до партнерської фірми в іншій країні. І тут починається найголовніше: їх відрядження не є стажуванням або поїздкою з обміну досвідом, а перетворюється на реальну роботу в іншій країні, для чого необхідно мати дозвіл. В нашому випадку - від влади Естонії. Роботодавець також мав внести працівників до відповідного реєстру, оформити робочі візи або дозвіл на проживання з правом роботи. Чого, звичайно ж, зроблено не було.

"Про те, що в Естонії можна заробити на будівництві, ми з Сергієм дізналися від спільних знайомих. Вони нещодавно повернулися і порадили звернутися у фірму Almika", - розповідає Роман.

Чоловіки зателефонували на запропонований номер й дізналися, що необхідно оформити польську робочу візу, приїхати до Таллінну, де їх зустріне власниця естонської фірми й укладе з ними всі необхідні договори.

У Таллінн вони приїхали 18 серпня на машині приятеля. Зустрілися з власницею - Еві-Юлією Стумбріс на автозаправці (точної адреси вони не знають). 

"Юлія відвезла нас до якогось будинку, де ми жили в підвалі. Там було дуже сиро, одяг не висихав. Майже одразу отримали на руки договір. Це був дивний папірець, оформлений російською мовою, в ньому йшлося про те, що працівники польської фірми відряджаються до Таллінна для будівництва об'єкту на вулиці Лубіан, 4", - розповідає Роман.

Грошима робітників не балували, видавали по 50 євро на харчування. Грошей їм, звичайно, не вистачало, тож українці намагалися на всьому економити. З підвалу Романа та Сергія через певний час перевезли до будинку в районі Нимме. Там їх було зо 20 осіб. Переважно усі українці. Й усі приїхали на заробітки. Але й там вони довго не затрималися. Юлія перевезла їх до приватного будинку на околиці Таллінна, де, як вони зрозуміли, вона жила сама. Там же розташовувався її офіс.

У В'ячеслава історія дещо інша. Він знайшов роботу в Естонії через українську рекрутингову фірму BestTime.

"Мені запропонували роботу в Таллінні. Я приїхав за біометричним паспортом 31 серпня. На автовокзалі мене зустрів чоловік на ім'я Сергій", - розповідає В'ячеслав.

Жив українець в гуртожитку біля автовокзалу. За його словами, це якийсь покинутий будинок, в якому живе кілька десятків таких же українців. 

"Мені було сказано, що до роботи під Таллінном я можу братися за два дні. Про документи пояснили, що спочатку мені нададуть тимчасовий дозвіл на роботу, а після оформлять робочу візу. Для цього Сергій сфотографував мій паспорт і відвіз до торгівельного центру "Юлемісте", де в апараті зробили мої фотографії. Запевнили, що все легально. Але мені в голову навіть не приходило, що можуть бути якісь махінації, оскільки я був спрямований на будівництво вашої нової Талліннської в'язниці", - каже В'ячеслав.

У в'язниці В'ячеслав займався прокладанням кабелів та установкою датчиків.

"Там були й інші українці, були й молдавани. Але пропрацювали ми недовго - чотири дні, хоча повинні були працювати десять. Якось дуже хвацько взялися і дуже швидко виконали весь обсяг робіт. Я запитав у Сергія, що далі, але він нічого не відповів, а потім повідомив, що їде - сам він з України - і я став шукати роботу самостійно", - веде далі жертва аферистів.

Обійшовши кілька автомайстерень, адже це основна спеціальність В'ячеслава, українець скрізь отримав відмови. Йому пояснили, що з його паспортом та правом перебувати в Естонії лише в якості туриста взяти на роботу чоловіка не можуть. І тоді він звернувся по допомоги до Інтернету. 

"Насправді, це дуже просто. Просто заганяєш в Google "робота в Естонії, в Таллінні" - й вискакує цілий перелік фірм, які пропонують роботу в вашій країні. Так вийшло, що я натрапив на номер телефону Юлії. Зателефонував, й мені одразу сказали, що беруть", - розповідає чоловік.

Так він познайомився з іншими своїми нинішніми братами у нещасті, з якими намагається вирішити наявні у нього проблеми.

Четвертий українець, Олександр, приїхав 14 вересня, також дізнавшись про Юлію через знайомого. Вийшов на роботу...

Без грошей, без роботи

А 28 вересня на будівництво прийшла поліція. Олександр і В'ячеслав зі своїми біометричними паспортами відбулися легким переляком. Сергій та Роман отримали штрафи. Приписів полишити країну не отримав ніхто.

Сергія з Романом врятувала польська робоча віза. Справа в тому, що цими візами користуються хитрі підприємці країн Балтії та Скандинавії, спрямовуючи до ЄС дешеву робочу силу з України, Молдови та Білорусі. Вони знають, що місцева влада не зможе їх анулювати. Для цього потрібно робити запит до Польщі, узгоджувати причини визнання візи незаконною - а це час і зайві клопоти.

Всі четверо українців залишилися в Естонії й почали перемовини з Юлією. Коли чоловіки зрозуміли, що їх договори несправжні, то стали у неї питати, що ж відбувається. Вона переписала їх договори на іншу фірму - Esmika, та з'ясувалося, що це також фікція. Крім того, жінка не виплатила українцям їх зарплати. На чотирьох це кілька тисяч євро. 

По тому Юля розлютилася й вигнала чоловіків з дому. Вони мусили облаштовуватися в хостелі. Українці почали вимагати свої гроші, а жінка просто годувала їх обіцянками. Врешті вдалося домовитися про зустріч, на яку вона приїхала з якимись чоловіками. Сказала, що готова заплатити по 200 євро кожному, й зажадала, аби їй дали розписку, що претензій українці більше не мають. Але мова йшла про великі гроші, тож чоловіки нічого підписувати не стали.

З'ясування стосунків з Юлією не закінчилися досі. Минулого тижня вона виплатила українцям 500 євро на чотирьох й пообіцяла найближчим часом заплатити ще 500. Потім, можливо, розрахуватися повністю. Але це "можливо" постійно перетворюється на "потім".

Масштаби шахраювання

Місцеві журналісти зацікавився фірмами Almika та Esmika, які фігурують в цій історії. За даними Комерційного реєстру, першу засновано 14 лютого 2017 року, другу - 15 вересня 2017 року. Єдиним членом правління обох є Еві-Юлія Стумбріс. Вона ж виявилася членом правління польської фірми Averos SPZ.OO, від імені якої підписувалися фіктивні договори з українцями, яких спрямовували до Естонії у робочі відрядження.

Розповідями про Юлію сповнений увесь Інтернет. Чимало українців розповідають ту саму історію про те, як поїхали до Естонії на роботу, але лишилися без грошей і ледве забрали ноги від поліції. При цьому, не завжди мова йдеться про Польщу. Так двоє українців, які в результаті лишилися без копійки, приїжджали через Словаччину, а тут їх приймала фірма AveltoAS OÜ. Комерційний реєстр каже, що ця фірма, створена 2013 року, також належить Еві-Юлії Стумбріс.

Також в Інтернеті можна знайти інформацію про те, що Юлія має звичку залишатися в боргу й не повертати гроші. Так, 2004 року вона була винна фірмі з оренди автомобілів Haidor Autorent 15 тисяч крон. Фірма на своєму сайті заявила, що "обіцяти жінка вміє, а платити - ні". У мережі є й згадки про дуже схожу історію з будівельниками, от лише навпаки: стверджується, що 2008 року та ж Юлія, якій приписують прізвисько "Чума", наобіцяла золоті гори будівельникам з Естонії й відвезла їх до України, в Одесу. Там людям нібито теж не заплатили, а на обурені питання була відповідь, що їх здадуть в поліцію як нелегалів.

Наші співрозмовники, ділячись історією свого переміщення по Таллінну під керівництвом Юлії, говорять про мінімум чотири будинки, в яких живе по два-три десятки іноземців. Тож можна собі уявити масштаби діяльності.

Природно, що журналісти робили спроби зв'язатися з Еві-Юлією Стумбріс, аби вона прокоментувала звинувачення, які прозвучали на її адресу. Один з її номерів виявився заблокованим. Журналістам вдалося зв'язатися з помічницею Юлії Лілією, яка відмовилася дати інші номери керівниці й пообіцяла "за нагоди передати їй координати та прохання журналістів". 

Однак прямий номер Юлії знайти таки вдалося, проте у відповідь журналісти отримали: "Я не хочу з вами розмовляти й нічого коментувати не буду".

Міністерство закордонних справ на питання, чи не намагалася країна закликати поляків до відповідальності й якось вирішити питання з неправомірною видачею шенгенських віз, відповідати не захотіло. Журналістам запропонували звернутися до Департаменту поліції та прикордонної охорони. Але там саме б'ються над тим, що нічого з візою іншої країни зробити не можуть. Крапку в цій історії ставити рано, всю інформацію вже передано до поліції.

Усі фото: rus.postimees.ee.

Реклама

Читайте також:

тема

Початок міграції до Об'єднаних Арабських Еміратів закладено наприкінці 1980-х років, коли в країну почали запрошувати спортивних фахівців з Радянського Союзу.
Мiлена Рудницька, доктор фiлософiї та голова Свiтового союзу українок, домоглася щоб справу Голодомору винесли на розгляд Лiги Нацiй та Мiжнародного Червоного Хреста, пише журнал

новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.