Український шоумен розповів, як створив новий хіт Колумбії

Ростислав Калацинський (Rostyslove) – український журналіст, актор та ведучий. Цими днями підкорює вершини слави 45-мільйонної Колумбії. Відвертий хлопець своїми авторськими телепрограмами, піснями і танцями представляє Україну усій Латинській Америці, повідомляє Svitua.

 

Два місяці тому він вперше заспівав. Це були слова авторської пісні «МЕ КАСЕ» (переклад укр. «Я одружився»). «І чому спів, Ростиславе?» Поцікавилася я.  «Ех, Вікторіє, та ми ж весілля відгуляли в Колумбії. Усе це - кохання. Я знову літаю. Пісню написав для коханої дружини-колумбійки Анни. Це сталося на автобусній зупинці в Колумбії під час нашого медового тижня. Я одразу відчув, що це буде моя пісня. І я виконаю її для Анни ідеально. Тоді я почав співати. Ну майже співати. Спочатку довелося налякати усіх сусідів, але за два тижні голос прорізвався і почали вилітати правильні ноти.

 

 

Насправді «Me Casé» з’явилася несподівано. На вокзалі ми їмо колумбійські емпанади з куркою та м’ясом і раптово у мене в голові з’являється мелодія. Я беру телефон і починаю занотовувати me casé, me casé y me mudé paraacá. Так з’явився приспів. А вже коли їхали в автобусі, я почав накидувати фрази з описами почуттів до моєї дружини Анни. І так з’явилася ця пісня. Вона про кохання, відчуття, стосунки».

-- Ви одразу зрозуміли, що ця пісня може стати популярною?

-- Спочатку думав, що це буде просто мелодія для телепроекту «Сhao Ucrania, Hola Colombia». Але десь за годину зрозумів, що це може бути пісня. І це буде щось хітове. Натхнення на той момент мене переповнювало. За ще якихось 10 хвилин текст пісні був готовий.

Приспів одразу вийшов з українською мелодикою та весільними мотивами. А от куплети створював уже колумбійські. Мелодія у мене була в голові, але я не міг це зіграти, адже музичної освіти не здобував. Та немає нічого неможливого! Я запросив музиканта Янко Богдана Пеньяфорта, у якого, до речі, українське коріння. Попросив його написати музику з колумбійськими та українськими інструментами. Вийшло те, що запланував. Тільки Янко ще додав кубинських ритмів. Для пісні стало в нагоді фортепіано, флейта, сопілка, гітара, чарангуа (перуанський інструмент), перкусії з барабанами, бонго, кахоном, клаве і гуача-раке. 

-- Цікаво! Невже ви написали пісню зовсім не знаючи нот?

-- Саме так! Я навіть ніколи не співав до цього моменту. Але я це зробив для дружини і для своєї кар’єри. Я розумів, що пісня дуже близька мені по духу, тому співати її повинен я. Адже Україна і Колумбія – це уже дві невід’ємні частини мене. А пісня “Me Casé” близька моєму характеру та нашим стосункам. Я почав брати уроки вокалу одразу після написання пісні. І останніх два місяці наполегливо вчився співати.

-- Ваша дружина надихнула вас на написання пісні. Хотілося б дізнатися історію вашого кохання. Як ви познайомилися?

-- Це було у 2015 році. За декілька місяців після мого прибуття в Колумбію. Оскільки я актор, журналіст, ведучий, невід’ємна частина моєї роботи проходить на зйомках. Тоді я пройшов кастинг в епізодичну роль американця в колумбійському серіалі. І саме там ми зустрілися з чарівною колумбійкою Анною. Вона прийшла з сестрою, яка захоплюється акторством. Це було взагалі її перше знайомство з кіносвітом, бо Анна юрист за фахом. Але саме там ми познайомилися. На той момент я почав вивчати іспанську мову і практикував її з колумбійцями. Моя майбутня дружина тоді вивчала англійську. Так і почали наше спілкування через обмін іноземними мовами.

За певний час почали зустрічатися. Вона вперше в житті поїхала за кордон саме зі мною. Ми разом побачили уже наше улюблене місто Ріо-де-Женейро. Саме там наші стосунки перейшли на новий етап. Це був цінний досвід, красиві місця, ми стали ближчими.

За півроку я повинен був повернутися до Києва, щоб презентувати магістерську роботу про колумбійську журналістику в КНУ ім. Т. Шевченка. Ми попрощалися. Я думав назавжди. Тоді я планував продовжувати кар’єру в Україні і закінчити свої подорожі.

-- Але як так сталося, що ви тепер разом?

-- Коли повернувся, то не знаходив собі місця. Адже коли відчуваєш щось до людини, то вже нічого не можеш з цим зробити. Так, я знайшов роботу і почав працювати в хорошій компанії, заробляв гроші…але це далеко не все, що потрібно людині для щастя. Найважливіше - це все-таки кохання. І я хотів залишитися в Україні. Але серцю не накажеш. Після декількох місяців перерви ми відновили зв’язок. Я вирішив, що повинен повернутися до Колумбії.

Однак і тут не усе так просто.  Візу отримати було майже неможливо. В Україні немає посольства Колумбії. Мої документи для візи завезли аж до Польщі. Однак сказали, що для відкриття візи через шість днів треба їхати туди. Інший варіант їм не підходив, а в мене не було Шенгенської візи. Жахливе розчарування, депресія, але ми знайшли вихід. Домовилися зустрітися… у Нью-Йорку. У мене була американська віза на десять років. Я купив квиток і за декілька тижнів вже був там. Саме у США я і отримав нову колумбійську візу.

-- Як і коли ви вирішили освідчитися їй?

-- Це відбулося після того, як ми пожили у Нью-Йорку разом. Я зрозумів, що мені дуже добре з нею і вона одна з найважливіших людей в моєму житті. Це не сталося раптово. Це був досить тривалий процес. Я освідчився у Ботанічному саду в Брукліні. Запросив її на побачення. Перед освідченням просто стояв і дивився на сакуру. Анна мене питає: «Чому ти стоїш стільки біля цього дерева?». А я кажу: «Зачекай, воно мені дуже подобається». А насправді в цей момент я просто збирався з думками і шукав людину, яка нас сфотографує в момент освідчення. Пройшло приблизно хвилин 25. До нас підходять спостергачі і кажуть: «Підведіться, будь ласка. Ви не можете тут сидіти». Кажу їй: «Іди, стань біля сакури, а я зараз попрошу когось зробити фотографію з нами». Підходжу до чоловіка і кажу йому на вухо: «Зараз буду робити пропозицію. Фотографуй сто разів, щоб залишилася пам’ятка!». У цей момент нас побачило ще декілька людей. І коли вона сказала «так», усі почали гучно аплодувати. Ми запам’ятаємо цей момент назавжди.

-- А як відбувалося весілля?

-- Після освідчення минуло десь два з половиною місяці. Я повернувся до Колумбії, ми організували свято буквально за місяць. Я запросив своїх друзів з Колумбії, Анна - найближчу родину та хороших знайомих. Усього було 25 людей. У нас була українська і колумбійська музика, ми їздили декілька годин на машині з відкритим дахом, співали, кричали, раділи, фотографувалися, насолоджувалися моментом. Декорації в ресторані були жовто-блакитних кольорів і грав мікс українсько-колумбійських пісень. Ми затанцювали запальну польку, вальс, сальсу та бачату. Я навчив кухарів готувати вареники з чорницею, картоплею, сиром і м’ясом. А шеф-кухар навчився робити деруни. Колумбійці були просто ошелешені і казали, що було неймовірно цікаво і красиво.

-- У вашому відеокліпі теж суміш двох культур. Чому виникла саме така ідея?

-- Хочу показати українцям колумбійську культуру, а колумбійцям - українську. Усе більше і більше людей знатиме про ці держави. Бо тут, на жаль, про Україну або нічого не знають, або знають лише негатив. Але я це стовідсотково зміню. Я дуже впевнений, що скоро про ці дві країни дізнається увесь світ, бо вони того варті. І ми з телепроектом «Chao Ucrania, Hola Colombia» подаруємо людям щастя, кохання, трохи суму та радості водночас, проведемо нові експерименти та зближемо два континенти.

-- Як відбувалися зйомки відеокліпу?

 -- Від написання пісні до виходу відео пройшло два місяці. Зйомки відеокліпу тривали три дні. У середньому знімали 8-10 годин щодня. Усе, що стосується локацій, танцю, постановок -- це мої ідеї. Я - режисер цього відео. Зібрав міжнародну команду. Головний оператор у нас Поліна Задіряко з Санкт-Петербурга, а помічник оператора та режисер відео за лаштунками Тіяго Вейра да Сільва з міста Порто, Португалія. Звукорежисер Майк Рохо з Колумбії. Для виготовлення пісні та кліпу "Me Casé" взяло участь близько 65 людей. У нас було 12 пар танцівників з Колумбії та України. Ми орендували одяг з різних колумбійських департаментів, аби показати різноманітність та різні стилі танців. Українці принесли свої вишиванки, щоб показати Латинській Америці як виглядає наш традиційний одяг.

Вікторія СЕРЕДА

 

Реклама

Читайте також:

тема

Актуальне порівняння німецьких підприємств на інтернет-платформі Kununu показало, на яких підприємствах співробітники задоволені своєю зарплатою. За результатами дослідження стал
Економити на товарах та послугах у Німеччині можна цілий рік. Потрібно просто знати деякі хитрощі.

новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.