"Через недоїдання схудла на 15 кілограмів", — відверта розповідь української заробітчанки

Італія — одна з тих країн, куди українці виїжджають на заробітки найчастіше.

Наші співвітчизники заробляють там непогані гроші, та умови, в яких вони працюють, дуже часто є далекими від нормальних.

— До Італії працювала вчителькою початкових класів, — каже тернополянка Аліна Кулина, 52 роки. З 7-річним онуком Антоном жінка приїхали на виставку української діаспори "Україно, ми з тобою" у Львів, про яку пише Ольга Васьків для gazeta.ua. — Зарплата була мала, чоловік без роботи та двоє дітей-старшокласників. Тоді багато знайомих їхали в Італію на заробітки. Висилали непогані гроші. Мені треба було вивчити дітей і забезпечити їх житлом. Вирішила, спробую. Позичила 300 доларів у знайомих на дорогу й поїхала до Неаполя по туристичній візі.

Два місяці не мала роботи. Жила в гуртожитку з 16 заробітчанками-­українками. Купувала їжу на розпродажах у супермаркетах. Постійно виходила на площу Гарібальді. Питала, чи потрібна комусь помічниця. Це автобусний і залізничний вокзал. Щодня туди прибувають десятки автобусів і мікроавтобусів з України. Там стоять заробіт­чани — з України, Росії, Молдови. Хтось пише на картонних табличках, хтось ходить і розпитує про роботу".

Жінка розповідає, що без знання італійської — важко. Треба хоч на початковому рівні розуміти.

"Добре, коли маєш медичну освіту, – каже далі. –  Тоді беруть у доглядальниці. Місце в добрих господарів продають за 200–400 євро (6–12 тис. грн. — ГПУ). Заробітчанка, яка знаходить іншу роботу, рекомендує господарям нову працівницю. Такі "продавщиці" ходять по площі. Туди італійці приходять родинами, вибирають няню чи покоївку.

Мене італійка взяла нянею в родину до трьох синів 6, 8 і 10 років. Діти — вередливі. Батьки все дозволяють їм. А няня не може навіть підвищити голос. Вихідних не було, нормальної їжі теж. За три місяці схудла на 15 кілограмів через нерви й недоїдання. Звільнилася. Відчувала, не витримаю. Через знайомих знайшла іншу роботу".

Аліна Кулина 14 років працює покоївкою. Зараз її роботодавець — японка, одружена з італійцем. Живуть у місті Аверс. Аліна підтримує чистоту в домі, закуповує продукти. Інколи прибирає в інших будинках.

За оренду однокімнатної квартири платить 250 євро. Ще 150 — комунальні послуги та інтернет. Чоловік 58-річний Богдан переїхав в Італію через два роки після дружини. Працює будівельником. Їхні син і дочка з родинами живуть у Тернополі.

Три роки тому в Аверсі при католицькому храмі відкрили недільну школу з вивчення української мови. Аліну Кулину запросили директором.

Ольга Швед

Нагадаємо, днями в інтернеті з'явилися вражаючі фото про умови праці українських заробітчан. "Українські гастарбайтери" – це проект про українських трудових мігрантів, їх важку працю, невлаштованість побуту і особистісних проблемах від Івана Фоміченко.

Читайте також:

тема

Кумедний факт: коли героям американських комедійних серіалів кортить до туалету, вони шукають Джона (John), а британці – Лу (Loo). А ім’ям Charlie, наприклад, називають кокаїн.
Історія деяких міст налічує сотні і навіть тисячі років.

новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.