"Мінімальна зарплата тут 1400 євро", — українка в Ірландії

Українка Катерина Маліновська уже шість років живе в Ірландії. Працює в офісі однієї з найбільших технологічних компаній світу. Мешкає в Дубліні, у так званому
"силіконовому районі". Про особливості життя у країні дощу Катерина розповіла CВІТUA.

Як і коли ви іммігрували в Ірландію?

— В Ірландії я з 2010 року, переїхала сюди зі своєю компанією. Весь відділ було переведено в головний Європейський офіс. Так почалася моя історія з Ірландією.

Працюю на одну з найбільших технологічних компаній. Зараз я "Product specialist", а також окремо займаюся ринками України, Росії та інших країн пост-радянського простору.

Живу в центрі Дубліна, у так званому районі "Silicon Docks", де розташовані офіси багатьох технологічних компаній.

 Чи маєте статус громадянина Ірландії? 

— Ні, громадянства Ірландії в мене немає. Однак якихось проблем на фоні цього не виникало.

 Чи легко вам, як українці, адаптуватись у цій країні?

— Ірландія може дуже швидко закохати в себе. Передусім, завдяки привітним мешканцям, розкішним краєвидам і відсутністю бюрократії. 

Оскільки я працюю в технологічній компанії, мій досвід, напевно, трохи відрізняється від досвіду інших українців, які переїхали сюди. Ми живемо в своєрідній "бульбашці" серед своїх колег і друзів із інших техкомпаній.

Це міжнародне середовище, де досить багато українців, росіян. Коло спілкування складається здебільшого із людей мого віку і з дуже схожими інтересами. 

Це прозвучить дивно, але поки в мене не народилася дитина, я не мала жодної потреби знаходити собі співрозмовників поза межами "технологічної бульбашки". Ірландські друзі почали в мене з'являтися тільки в декреті...

Як і в усіх країнах, тут є, звичайно, свої труднощі і мінуси, які вповільнювали процес адаптації. Було важко сприйняти тутешню медицину, рівень податків, якість житлових будинків, систему дошкільної і шкільної освіти. Проте можна знайти спосіб звикнутися з цим або знайти альтернативу.

 А що найбільше вразило в цій країні?

— Насамперед: привітність людей. Багато хто щиро переймається твоїми справами і радо допоможе із будь-чим. Також в ірландців абсолютно відсутній осуд як такий. В мене склалося враження, що ніхто нікого ніколи не критикує за одяг, поведінку, вчинки.  Ірландці дуже люблять свою країну, завжди про неї говорять з гордістю і хвалять все ірландське. Я захоплююся їхнім вмінням "продавати" себе. Вони вміють організовуватися в ініціативні групи. Наприклад, група батьків колись створила цілу паралельну систему шкільної освіти на противагу католицьким школам. Ірландці
поважають сімейні цінності й особливо трепетно ставляться до дітей: і своїх, і чужих.

Також вразило те, що держава віддала на управління приватним компаніям майже всі підприємства. Наприклад, головний театр названо іменем спонсора —  газовою компанією ("Bord Gais Theatre"); головну концертну арену —  іменем мобільного
оператора. 

Вражає також те, що у чергу до школи дітей треба записувати як тільки вони народились, аби вам дісталося місце. Більшість державних шкіл, до речі, - католицькі і влаштовані окремо для хлопчиків і дівчат.

Там досі дві години на тиждень приділяють вивченню Біблії і якщо у дитини немає сертифікату про хрещення, її депріорітизують у списку абітурієнтів.

— Розкажіть про соціальні умови: які зарплати в цій країні?

— Я працюю в технологічній компанії, яка піклується про своїх працівників. Тому одразу скажу, що мій досвід разюче відрізняється від досвіду інших ірландців. Зарплати в цьому секторі зазвичай вищі. До того ж у нас є багато додаткових нематеріальних вигод і пільг (безкоштовна їжа, спортзал, медичне
страхування тощо). 

Мінімальна зарплата в Ірландії становить приблизно 1400 євро. Для більш-менш комфортного життя в Дубліні, вам знадобиться десь 2000 на місяць. Проте, ви не зможете знімати цілу квартиру, вам доведеться орендувати лише кімнату (це дуже розповсюджено і вважається нормальним знімати кімнату навіть у 30-ти річному
віці).

Однак, коли в сім'ї з’являються діти, видатки суттєво зростають. Оскільки державних дитсадків немає, приватні коштують приблизно 1000 євро на місяць для однієї дитини. Школа буде трохи дешевшою: якщо дитина ходить в державну школу, платять тільки за групу продовженого дня (400–500 євро на місяць) і час до часу благодійні внески у фонд школи (2-3 тисячі на рік).

Ви пригадували про своїх діток. Вони народились в Ірландії?

— Так. Обидві мої дитини народилися тут. Вагітність і пологи коштують від 500 до 3500 євро (з усіма додатковими аналізами), страхова відшкодовує частину витрат. Дитина може отримати громадянство за народженням тільки якщо один з батьків жив в Ірландії щонайменше три роки до дня народження.

А відпустка тут триває по-різному: все залежить від компанії. Зазвичай перші шість місяців оплачують. Потім можна взяти ще три місяці без оплати. Проте є компанії, де декрет не оплачується взагалі. Бувають, на жаль, випадки, коли жінку звільняють з роботи, як дізнаються про вагітність або просто не оформляють на постійний контракт, аби не платити декретні.

 А як щодо дитсадка: чи легко влаштувати дитину?

— В дитсадок влаштуватися не так важко, як у школу, проте рекомендують записуватися якнайшвидше. Я знаю про випадки, коли для дітей наймали няню на декілька місяців, поки чекали вільного місця в садку. Саме тому, що дитсадки такі дорогі, тут дуже розповсюджено брати у родину "au-pair (міжнародна програма, за
якою наймають нянь. — Авт) ": за двох дітей в садку треба заплатити 2 000 євро, а програма "au-pair" обійдеться в 600 на місяць.

До речі, в Ірландії поширена практика "playdate": коли дитина приходить до іншої дитини додому гратися. Це дуже розповсюджено, адже тут майже завжди іде дощ, тому бавитися вдома — найкращий варіант!

Юлія ЛОЗИНСЬКА

Читайте також:

тема

Про що не слід розмовляти з мальтійцями і чому краще проходити до салону автобуса, а не стояти біля входу?
Якщо вам необхідно вивчити або удосконалити китайську мову, це можна зробити вдома завдяки відеоурокам онлайн.

новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.