"Я почувався у боргу перед своєю родиною, бо не знав української мови" — нащадок українців в Аргентині

Аргентинець з українським корінням вивчає українську мову. Його успіхам могли б позаздрити багато українських політиків! Чоловік, який усе життя говорив іспанською за короткий час зумів вивчити як усну, так і письмову українську!

Дієго Карлович Фавілла Чвіль, технік-механік у майстерні Citroen в Буенос-Айресі. Його предки - українці, які прибули до Аргентини ще наприкінці ХIХ століття. 47-річний чоловік народився у Південній Америці. І жодного разу не бував в Україні.

До Дня Незалежності України Дієго надіслав СВІТUA відео, на якому розповідає свого улюбленого українського вірша!

 

 

"Я пишаюсь тим, що маю українське коріння! — написав нам Дієго. — Історія імміграції моїх рідних до Аргентини сягає ще 1896 року, коли аргентинський уряд почав імміграційну політику, яка була покликана запросити до країни фермерів з Європи. Про цю новину довідався мій прапрадід Хома Мусій. Він жив неподалік міста Коломия тоді ще в Австро-Угорській імперії.

Оселились мої предки вони в регіоні Місьйонес.  

— Чим займались ваші рідні?

— Були фермерами, допоки не зібрали гроші, та не відкрили власний продуктовий магазин. Мій дідусь, до речі, працював офіціантом у багатих родинах. Бабуся - у Буенос-Айресi швачкою. У столиці Аргентини народилась і моя мама, 1945 року. Мій батько ж - не українець, а італієць.

— Ви почали вивчати українську мову лише зовсім нещодавно...

— Так. Три роки тому. 

Коли я був дитиною, мої мама і бабуся говорили українською мовою. Однак згодом у нашій сім'ї почали все більше переходити на іспанську. Я завжди почувався у боргу перед своєю українською родиною за те, що не знаю української мови. 

Всі мої українські предки вже померли. Вони не могли побачити, як Україна стала незалежною. Я також ніколи не бував в Україні, однак завжди бачив Україну в очах своїх рідних. Українська мова - це музика мого серця! Тому я й розпочав її вивчати.

— А де ви вивчаєте українську в Буенос-Айресі?

— У нашій українській Просвіті. До речі, наступного року учасники нашої Просвіти вирушать до України. Я також планую приїхати на землю моїх прадідів! 

— А що для вас найважче у вивченні української?

— Найважче власне усне спілкування. З письмовим уже значно простіше. (Усміхається). Ось, які завдання ми виконуємо на уроках:

 

Юлія ЛОЗИНСЬКА

Читайте також:

тема

Попереду травневі вихідні, які дозволять усім нам трішки відпочити від міської метушні.
Багато людей за межами Канади задаються питанням: "Як отримати канадське громадянство?".

новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.