"Тисячі поховань українських героїв можуть ліквідувати"

За межами України є близько четверті мільйона поховань видатних
українців. Якщо ще 20 років тому могили доглядали і шанували, то
сьогодні більшість з них -- під загрозою ліквідації. Врятувати
поховання можна, якщо справно оплачувати землекористування і
утримання. Утім держава виділяє на це смішні гроші, яких вистачає
на утримання всього... однієї-двох могил!

Докладніше про це спілкуємося з Павлом Подобєдом, начальником
відділу обліку і збереження місць пам'яті Українського інституту
національної пам'яті.

-- Про яких саме видатних українців йдеться?

-- По всьому світу є близько 250 тисяч поховань представників
української військово-політичної еміграції, діячів науки та
культури. Це ті люди, які емігрували з України після подій 1920-х
років, після завершення Другої Світової війни. Це представники
української інтелігенції, учасники визвольного руху, ветерани
Української Галицької армії, армій УНР, УПА, дивізії "Галичина".
Більшість з них виїхали за кордон через політичні переслідування.

Найбільше поховань цих українців є у Польщі, Румунії, Франції,
Німеччині, Великій Британії, Італії, США, Канаді, Австралії,
Бразилії, Аргентині. Невелика частина уже втрачених поховань є на
території сучасного Китаю. Крім цього, окремі могили відомих
українців є в країнах Африки.

-- Чому сьогодні їм загрожує ліквідація?

-- Є дві основні причини -- несплата за утримання могили і
землекористування, а також недогляд. Крім цього, останнім часом
спостерігаємо акти вандалізму стосовно українських могил за
кордоном. Зокрема, нещодавно невідомі вчинили наругу над двома
могилами вояків УПА на українському військовому кладовищі в селі
Пикуличі поблизу Перемишля.

-- Які найвідомішіші похованням можуть зникнути? 

-- До прикладу, під загрозою ліквідації могила українського
письменника-новеліста, хорунжого армії УНР Леоніда Мосендза. Він
похований у Бінау, в Швейцарії. На цій могилі збитий хрест і
навіть неможливо прочитати, хто тут похований. До слова, могила
була спаплюжена кілька років тому заробітчанами з Росії.

У плачевному стані -- могила міністра військових справ УНР в
екзилі Миколи Шраменка, який похований на кладовищі Вальдфрідгоф
у Мюнхені. До речі, неподалік від Степана Бандери. Але якщо за
похованням Бандери доглядали і оплачували його утримання, бо
людина відома на весь світ, то поховання Шраменка у 2000-х роках
банально не проплатити. Дійшло навіть до того, що могилу мали
ліквідувати, а на її місці поховати якогось пенсіонера. Утім
зараз, на щастя, один з благодійних фондів уклав договір з
кладовищем, тому наразі поховання не ліквідують.

Зникнути може і могила генерал-хорунжого УНР Василя Татарського,
який похований в Інгольштадті, у Баварії. Цьогоріч закінчилася
плата за землекористування, тож адміністрація цвинтаря намагалася
розшукати опікунів могилою. Як з"ясувалося, за нею доглядали
друзі Татарського з Української Галицької армії. Утім вони
померли в 90-х роках. Тому зараз стоїть питання про можливу
ліквідацію поховання Татарського.

Скажу більше, навіть утримання братських могил дуже часто не
оплачують, тож і їм загрожує ліквідація.

-- А що це означає?

-- Кожне кладовище має свої правила ліквідації поховання.
Наприклад, через несплату можуть ексгумувати і кремувати останки
тіла. Таким чином могила вивільняється і тут ховають іншу особу.
Можуть просто знести пам"ятник, а на цьому місці захоронити іншу
особу. Є випадки, коли останки тіла скидають в компостну яму і
закопують. В країнах ЄС, Латинської Америки це нормальна
практика, адже місць на кладовищах катастрофічно не вистачає.

-- То скільки могил приречені на зникнення?

-- Важко сказати напевне, бо є низка поховань, статус яких досі
не з'ясований. До прикладу, це могили прем'єр-міністра УНР
Голубовича, який похований у передмісті Парижа. Невідомо, чи
могила збереглася нині. Так само невідомий статус могили
полковника армії УНР Андрія Долуда, який похований в Курітібі,
у Бразилії.

Зараз дуже гостро стоїть питання ліквідації могили Спиридона
Черкасенка -- драматурга, одного з батьків сучасного українського
модерного театру. Він похований на Ольшанському кладовищі у
Празі. Термін оплати за землекористування вже закінчився. Це ж
стосується могили Орисі Єфремової-Дурдуківської -- дружини
академіка Сергія Єфремова, громадської діячки, педагога, яка теж
похована на Ольшанському кладовищі в Празі.

-- А є поховання, які вже втрачені?

-- Так, і таких, на жаль, багато. Наприклад, це могила Наталії
Полонської-Василенко -- однієї з найвидатніших жінок в
українській еміграції. Її могила була втрачена у 2000-х роках у
Німеччині через несплату за утримання. Це ж стосується поховання
підполковника армії УНР Миколи Зайчишина.

-- Хто ж має доглядати за могилами?

-- Раніше догляд за цими похованнями брала на себе українська
діаспора в особі різних політичних організацій. Та з часом
кількість представників політичної міграції невпинно
скорочується. А сьогодні структура міграції дуже змінилася, за
кордон виїжджають переважно заробітчани. Для них питання
національних героїв в більшості випадків є другорядним.

-- Але невже утримання поховань коштує так дорого, що неможливо
регулярно оплачувати його?

-- Усе залежить від країни і конкретного цвинтаря. Наприклад, у
Німеччині сума коливається від 35 до 50 євро на рік. Утримання
поховання генерала Шраменка обходиться в 35 євро на рік,
Татарського -- 40 євро. В загальному сума може варіюватися до 100
євро на рік. При цьому зазначу, що мінімально оплачувати
утримання поховання можна на один рік, а максимально -- на 30
років. Щоправда, не всі кладовища хочуть укладати угоди на
короткий термін. Тож переважно хочуть проплату одразу на 5-10
років вперед.

-- Чи виділяє держава якісь кошти на утримання могил видатних
українців?

-- Так, є окрема бюджетна програма по збереженню українських
могил за кордоном. Паспорт цієї програми передбачає суму в
розмірі близько 1150 євро. Тобто фактично цього вистачає для
того, аби укласти договір і оплатити утримання на кілька років
вперед всього однієї-двох могил.

-- То, може, краще перевезти поховання в Україну і створити
пантеон, ніж щороку оплачувати утримання могил за кордоном?

-- В Україні однозначно потрібно створювати пантеон. Цим наразі
займається Інститут національної пам"яті. Але варто розуміти, що
перепоховання з країн ЄС коштує від 3500 до 5000 доларів. Та і
пантеон не вирішить всієї проблеми, адже похованими зможуть бути
лише найвидатніші українці. Тисячі могил залишаться закородоном і
все одно будуть потребувати грошей на утримання. Інакше вони
приречені на повний занепад.

Реклама

Читайте також:

тема

В українців, які мешкають у Німеччині, подекуди виникають обґрунтовані запитання юридичного характеру щодо свого статусу, реалізації своїх прав та можливостей.
Останні кілька місяців Департамент поліції та прикордонники у співпраці з Податково-митним департаментом та Інспекцією з праці проводять рейди на будівництвах Естонії. І кожного

новини

Орфографічна помилка в тексті:

Надіслати повідомлення про помилку автору?
Ваш браузер залишиться на тій же сторінці.